Page 25 - 4634
P. 25

Попри  те,  що  Україна  має  високий  внутрішній  й  зовнішній  борг  як  наслідок
         ведення  військових  дій  на  Сході  України,  акселератором    майбутнього  зростання
         може  стати  зовнішнє  фінансування  у  розмірі  близько  $  15  млрд.  (у  т.ч.  МВФ  –
         близько $ 10 млрд., Світового банку – $1,6 млрд., ЄС, ЄБРР, ЄІБ – понад $3 млрд.),
         яке  надійде  за  умови  започаткування  активних  реформ  у  країні.  Перспективи
         отримання  цих  надходжень  вимагають  від  України  зрозумілих  механізмів
         прозорості та контролю.
               Перспективи  розвитку  економіки  України  значною  мірою  залежатимуть  від
         здатності  Уряду  ініціювати  позитивні  структурні  перетворення,  започаткувати
         кардинальні  інновації.  На  часі  визнання  владою  пріоритетності  впровадження
         реальних  механізмів  підтримки  бізнесу,  забезпечення  повної  лібералізації
         підприємницької діяльності, реального скасування різноманітних адміністративних і
         бюрократичних  обмежень,  створення  цивілізованих  інститутів  сприяння  бізнесу,
         насамперед експортерам.

               2.2 Членство України в ЄС

               Ключовою подією у зовнішній політиці стало підписання Угоди про асоціацію
         Україна-ЄС та її синхронна ратифікація 16 вересня 2014 року. Європарламентом  і
         Верховною  Радою  України.  Вже  17  вересня  Уряд  України  ухвалив  План
         імплементації Угоди про асоціацію з ЄС.
               ЄС  відкрив  свій  ринок,  запровадивши  односторонні  торговельні  преференції
         для українських товарів – у результаті чого експорт товарів до ЄС за 9 місяців 2014
         року  зріс  на  12,3  %,  порівняно  з  аналогічним  періодом  2013  року.  Європейська
         Комісія  в  березні  2014  року  ухвалила  план  допомоги  Україні,  який  передбачає
         виділення до 2020 року € 11,175 млрд.
               Важливим  кроком  у  напрямі  європейської  інтеграції  стало  ухвалення
         Верховною Радою у травні 2014 року низки профільних законів у рамках реалізації
         плану  з  лібералізації  візового  режиму  між  Україною  і  ЄС.  Того  ж  місяця
         Єврокомісія ухвалила рішення про перехід України до його другої фази.
               Підтримуючи  вектор  розвитку,  спрямований  на  інтеграцію  в  Європейську
         спільноту,  українські  господарюючі  суб’єкти  мають  усвідомлювати  важливість  на
         наслідки  такого  рішення.  Насамперед,  необхідно  згадати  про  мету  створення
         Європейського  Союзу,  яка  задекларована  як  створення  економічного  союзу  з
         найвищим  рівнем  інтеграції  економік держав  (спільна  зовнішня  економічна
         політика, спільний  ринок   послуг,  матеріальних  благ,  капіталу  і  праці,  а  також
         спільна  валюта)  і  політичного  (спільна  зовнішня  політика)  союзу,  а  також
         впровадження спільного громадянства.
               На шляху входження України до ЄС країна проходить етапи, які визначені для
         країн-надидатів.  Під  час  переговорів  про  приєднання  з  країнами-кандидатами,
         відбувається  регулярний  моніторинг  дотримання  Копенгагенських  критеріїв.  На
         основі даних моніторингу ухвалюються рішення про приєднання та час приєднання
         країни, та дії, які необхідно перед тим здійснити.
               Критерії членства в Європейському Союзі (European Union Membership criteria)
         визначені в трьох документах:

                                                            25
   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29   30