Page 23 - 4634

системи показників, які б дозволяли контролювати результативність та ефективність
реалізації зовнішньоекономічної політики підприємства; дослідження ринкової
привабливості підприємств, задіяних у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

2.2 Основні напрями розвитку зовнішньоекономічної діяльності в Україні

За останні роки відновлювального зростання економіка України так і не
позбулася глибоких структурних деформацій і значно відстає від економік
розвинених країн світу за сукупною продуктивністю всіх факторів виробництва та
відповідно — рівнем добробуту населення. Більшість підприємств залишилися
технологічно відсталими, енергоємними, із слабкою продуктовою та ринковою
диверсифікацією виробництва, що зумовлює низьку адаптивність до негативних
зовнішніх впливів і призводить до різкого падіння виробництва.
З метою подолання негативних тенденцій сучасного стану України розроблено
Стратегію розвитку України до 2020 року на виконання доручення Кабінет
Міністрів України Міністерством економіки України за участю центральних органів
виконавчої влади, Державної установи «Інститут економіки та прогнозування
Національної академії наук України» із врахуванням пропозицій, отриманих від
громадських організацій.
У даному документі зазначається, що через відкритість економіка України є
надзвичайно вразливою до коливань зовнішньої кон’юнктури, а також не готова до
нових викликів, включаючи кризову трансформацію фінансових ринків, кліматичні
зміни, енергетичні та продовольчі кризи тощо. Перспективи розвитку економіки
України залежатимуть від підвищення її конкурентоспроможності та здійснення
якісних структурних зрушень шляхом переходу на інвестиційно-інноваційну модель
розвитку. Якщо період 2010-2012 років буде етапом посткризового зростання після
відновлення нормальної роботи фінансової системи, то період 2013 — 2020 років
має стати важливим етапом реструктуризації економіки і закріплення позитивних
тенденцій економічного та соціального розвитку України. Саме здійснення
прогресивних інституційних та структурних перетворень, поглиблення європейської
інтегрованості української економіки має вивести Україну до групи країн, що
вийдуть з кризи оновленими і здатними до динамічного зростання.
У табл. 2.1 зазначено основні фактори, що визначають і впливають на
зовнішньоекономічну діяльність вітчизняних суб'єктів господарювання.
Таблиця 2.1 – Стратегічний аналіз середовища здійснення зовнішньої торгівлі в
Україні*
Сильні сторони Можливості
Високий експортний потенціал Підписання поглибленої угоди про створення зони
економіки, включаючи агросировину, вільної торгівлі з ЄС;
транспортні засоби, авіакосмічну Реформування регуляторної політики, у тому числі
продукцію. технічних стандартів відповідно до міжнародних
Наявний досвід та налагоджені каналів правил та принципів;
просування вітчизняних товарів на Стандартизація виробників продуктів харчування,
зовнішні ринки. розширення зовнішніх ринків збуту;
Збільшення частки середньо- та високотехнологічної
продукції в структурі експорту.

23