Page 24 - 4634
P. 24

Продовження табл. 2.1
                       Слабкі сторони                                          Загрози
         Низька      диверсифікація     географічної   Загострення  конкуренції  на  ринках  металу  і,  як
         структури  експорту:  ряд  товарних  груп  результат        —    втрата    присутності    вітчизняної
         експорту мають виключне спрямування на  металопродукції на зовнішніх ринках;
         ринки країн СНД (переважно Росії);            Зниження  обсягу  інвестицій,  спрямованих  на
         Низька      диверсифікація      продуктової  модернізацію виробництва;
         структури  експорту:  основну  частку   Погіршення умов просування експорту на російський
         експорту  складають  чорні  метали  та  ринок,  яка  є  одним  із  основних  зовнішніх  ринків
         вироби  з  них  (35–40%),  щодо  яких  збуту української продукції.
         спостерігається        стала      тенденція
         волатильності цін на світових ринках;
         Невідповідність  національних  технічних
         стандартів  світовим,  що  є  бар’єром  для
         розширення зовнішніх ринків збуту;
         Від’ємне  сальдо  зовнішньої  торгівлі
         товарами;
         Погіршення  цінових  умов  торгівлі  для
         експортерів.
         *Примітки: Україна 2020. Стратегія національної модернізації [Електронний ресурс]. – Режим
         доступу: http://www.polit.ua/documents/2010/02/26/stra2020.html

               Виходячи із зазначених сильних і слабких сторін щодо здійснення зовнішньої
         торгівлі, які формуються у межах національної економіки та враховуючи потенційні
         можливості і загрози, які визначає міжнародне середовище можна узагальнити, що
         вдосконалення         зовнішньоекономічної           діяльності      вітчизняних        підприємств
         необхідно здійснювати у таких напрямах:
                 всебічне підвищення ефективності виробництва та конкуренто-спроможності
         виробленої продукції із врахуванням загальносвітових тенденцій;
                 найшвидше  освоєння  передових  досягнень  науково-технічного  прогресу,
         оновлення виробленої продукції;

                 посилення орієнтації виробника на споживача.
                Одним  із  пріоритетних  завдань  економічної  політики  на  сучасному  етапі  є
         диверсифікація  ринків  збуту  українських  товарів  і  послуг,  створення  умов  для
         ліквідації  монопольної  залежності  від  російського  ринку  за  окремими  напрямами
         торгівлі  (що  особливо  відчутно  у  сфері  машинобудування).  На  базі  досягнутої
         шляхом  адаптації  до  європейських  норм  конкурентоспроможності,  Україна  може
         істотно розширити присутність і на риках інших країн, включно з ринками ЄАВТ,
         Китаю та ін. держав Східної Азії, Африки, Латинської Америки.
               Одним  із  важливих  напрямів  має  стати  процес  вбудовування  українських
         підприємств у глобальні мережі створення вартості через входження їх до системи
         потужних  транснаціональних  компаній  світу.  У  цілому,  можна  очікувати
         відновлення зростання українського експорту за певної стагнації імпорту. Це може
         призвести  до  суттєвого  покращення  сальдо  торговельного  балансу  та  рахунку
         поточних операцій загалом і створить значно кращі передумови для обслуговування
         зовнішніх запозичень.




                                                            24
   19   20   21   22   23   24   25   26   27   28   29