Page 131 - 4634

Ціни посередницьких ринків публікуються рядом спеціальних джерел
інформації, які містять дані про кон’юнктуру конкретних товарних ринків.
Ціна посередницьких ринків є відображенням точки зору виробників і
посередників, що контролюють і добре знають відповідний ринок стосовно питання
ринкової кон'юнктури цін і попиту. У зв’язку з цим, ціни посередницьких ринків
вважають суб'єктивним показником, який може бути відкоректованим у процесі
угоди "купівлі-продажу" на розмір скидки, як правило, в межах 3-10 %. Джерелами
отримання інформації про світові ціни є міжнародні інформаційні служби PLATTS,
ROUTERS, зокрема, на продукцію підприємств нафтохімічної галузі − ICIS-LOR
(Міжнародна інформаційна служба хімічної промисловості, яка знаходиться у
Лондоні).
Біржові котирування представляють собою ціни організованих, постійно діючих
центрів міжнародної торгівлі – товарних бірж. Вони публікуються котирувальними
комісіями бірж, інформаційними агентствами тощо. Біржові котирування
характеризують ситуацію на ринках масових, однорідних товарів, не підвладних
швидкому моральному старінню і відрізняються такими ознаками:
1) доступні, публікуються 2-3 рази в день;
2) не старіють, випереджають аналітичну інформацію на ринку;
3) об’єктивні, оскільки формуються в умовах торгів між продавцем і покупцем
фізичного товару, а також між біржовими спекулянтами.
Розрахункові ціни використовуються як орієнтир щодо нових чи модифікованих
товарів, а також при укладанні нерегулярних угод з нетрадиційною для міжнародної
торгівлі продукцією.
Ціни фактичних угод − це ціни, які отримують через спеціальні канали
(рахунки, контракти) або із опублікованої в друці інформації про фактичні угоди.
Слід зазначити, що виявлення інформації про ціни фактичних угод ускладнено,
оскільки деякі контрагенти намагаються зберегти таку інформацію у таємниці. Ціни
фактичних угод поділяють на ціни поточних і довгострокових контрактів. Значення
цін поточних контрактів для комерційних цілей є більшим, ніж офіційно
публікованих цін фактичних угод, оскільки вони більш повно відображають
індивідуальність угоди в умовах ринку.
Ціни довгострокових контрактів є більш стабільними, ніж ціни поточних
контрактів і свідчать про стійкість торгових зв'язків між продавцями і покупцями.
У світовій практиці для розмежування витрат за окремими контрактами у 1953
році Міжнародна торговельна палата розробила Міжнародні правила по
роз’ясненню термінів “International Comercial Tems“ (Інкотермс).
За правилами “Інкотермсу” базовою умовою, яка визначає мінімальні
зобов’язання виробника щодо поставок товару є EXW – франко-завод. Відповідно
до цієї умови покупець отримує товар із складу заводу, беручи на себе всі витрати,
пов’язані з доставкою у місце призначення, а ціна продажу еквівалентна оптовій ціні
підприємства.
Продаж продукції за умовами FCA, FAS, FOB передбачає, що основні витрати з
перевезення продукції бере на себе покупець.

131