Page 328 - 4631

нафтопроводу;
- рельєф берегової зони, рельєф дна річки, наявність

берегової і донної рослинності;
- гідрометеорологічні та кліматичні умови у момент
виникнення і під час ліквідування аварії;

- характер пошкодження стінки нафтопроводу;
- обсяг витоку нафти з аварійної ділянки.
Можливі зони поширення нафтової плями можна

визначити методами математичного моделювання з допомогою
ПЕОМ, що дає змогу отримати точну характеристику поведінки
нафтової плями, з урахуванням місцевої топографії,
гідрологічних режимів даної водної перешкоди і метеорологічних

умов, залежно від сезону року, і дати прогноз розвитку аварійної
ситуації із зазначенням:
- напряму поширення нафтової плями поверхнею води,

залежно від координат місця аварійного пошкодження
підводного нафтопроводу та обсягу витоку, гідрологічних і
метеорологічних умов;
- характеру витікання нафти через товщу ґрунту і води.

На малих річках і водоймах нафтову пляму можна
локалізувати тимчасовими або постійними дамбами чи загатами з
водоспускними трубами. Конструкції цих дамб і загат, їх місця

розташування визначають під час розроблення плану
ліквідування аварії. Рекомендована схема насипу-дамби для
локалізування нафтової плями на малій річці наведена на рисунку

1.245.
У разі спорудження дамби, треба щоб
Q  Q 2 (1.148)
1
або
F V  F V , (1.149)
1 1 2 2
де Q – витрата води у річці;
1
Q – витрата води через труби, укладені у "тілі" дамби;
2
F – площа живого поперечного перерізу річки;
1
F – сума площ живих поперечних перерізів труб, укладених у
2
"тілі" дамби;

V – швидкість течії річки до спорудження дамби;
1
V – швидкість течії води трубами, укладеними у "тілі" дамби.
2

326