Page 255 - 4631

- для водної перешкоди шириною від 500 до 1000 м – 75 м;
- для водної перешкоди шириною більше ніж 1000 м –

100 м.
Близько 80 % усіх аварійних ситуацій на підводних
газонафтопроводах зумовлені їх розмиванням. Протяжність таких

ділянок протягом року може змінюватись від 35 до 85 м.
Розмивання небезпечне тим, що трубопровід не тільки провисає,
що зумовлює додаткові напруження, а і зазнає гідродинамічної

дії потоку, в результаті чого він коливається і може зруйнуватися,
відбувається руйнування футерування трубопроводу та
ізоляційного покриття. На напружено-деформований стан
розмитої ділянки трубопроводу прямий вплив чинить

інтенсивність привантаження та швидкість течії.
Розмиті ділянки підводних газонафтопроводів виявляють
ехолотами і гідролокаторами бокового (рисунок 1.191, а),

кругового (рисунок 1.191, б) або секторного огляду. У разі
виконання робіт на відкритій акваторії при достатній глибині
водойми застосовують гідролокатори бокового огляду. На
мілководних ділянках річки та в змову пору року у разі

обстежень газонафтопроводів з криги застосовують
гідролокатори кругового огляду. Багатопроменеві ехолоти і
гідролокатори (рисунок 1.192) за рахунок великої кількості

променів з вузькою діаграмою направленості (1,5) і великої
частоти посилань покривають велику площу дна дають змогу
отримати наочне тривимірне гідроакустичне зображення рельєфу

дна і розмитих ділянок газонафтопроводів (рисунок 1.193), що
дає змогу наближено визначити параметри розмивання. Для
уточнення розмірів

а) б)

а) – бокового огляду; б) – кругового огляду
Рисунок 1.191 – Гідролокатори

253