Page 250 - 4631

тощо), що можуть вплинути на технічний стан трубопроводу.
При цьому виконують:

- топографічне знімання дна, берегів;
- розбивання створів для вимірювання глибин на переході;
- визначення планового положення вимірюваних точок.

Топографічну зйомку виконують в межах охоронної зони
підводного газонафтопроводу, на берегах водної перешкоди.
Смуга топознімання може бути розширена за межі охоронної

зони у разі необхідності оцінювання та прогнозування руслових
деформацій. Охоронна зона підводного газонафтопроводу –
ділянка акваторії і поверхні землі, прилеглої до трубопроводу,
обмеженої умовними лініями, проведеними паралельно його осі,

на віддалі 100 м з кожного боку від осі крайніх ниток підводного
газонафтопроводу (рисунок 1.188).
Топографічне знімання виконують у Балтійській системі

висот і в обумовленій завданням на обстеження системі
прямокутних координат.
Глибину закладання трубопроводу визначають підводними
електромагнітними, магнітними, акустичними або іншими

трасошукачами, гідропневмоголкою тощо.
Роботи виконує забезпечена необхідним обладнанням
(оптичні, оптично-електронні, радіотехнічні, лазерні геодезичні

прибори) геодезична група. Сьогодні планово-висотне положення
трубопроводу також визначають інноваційними засобами
внутрішньотрубного діагностування.

За результатами визначення фактичного планово-висотного
положення трубопроводу визначають фактичний радіус згину
трубопроводу та порівнюють його з розрахунковим мінімальним

радіусом пружного згину трубопроводу (1000Dз, де Dз –
зовнішній діаметр трубопроводу). У випадку, якщо фактичний
радіус згину трубопроводу менший від мінімального радіуса
пружного згину трубопроводу та немає вставки примусового

гнуття (крива, відвід), виконують розрахунок напружено-
деформованого стану трубопроводу та приймають відповідні
рішення.

Гідрометричні роботи полягають у вимірюванні глибини
водойми, визначенні амплітуди коливань рівня води в створі

248