Page 260 - 4631
P. 260
від берега), пункти вимірювання, та інші доступні місця для
приєднання контакту до трубопроводу. У разі їх відсутності
шурфують трубопровід.
На берегових ділянках підводних трубопроводів
електроопір ґрунтів вимірюють на початку та в кінці ділянки
обстеження і на береговій лінії (4 вимірювання).
Під час вимірювання різниці потенціалів “труба-земля” у
високоомних, сухих і підмерзлих ґрунтах на берегових ділянках
підводних газонафтопроводів треба застосовувати прилади з
вхідним опором не менше ніж 100 МОм. Контрольно-
вимірювальні пункти мають бути розміщені в точках з
мінімальним захистом якомога ближче до берегової лінії.
Якщо під час контролю ізоляційного покриття підводного
газонафтопроводу виявлено його незадовільний стан, то треба
знайти місця пошкоджень ізоляції. Місцезнаходження
пошкоджень ізоляції шукають шукачами пошкоджень, а також
спеціальними приладами.
Виявлене місце пошкодження ізоляції помічають на водній
поверхні буєм, який прив’язують до найближчого геодезичного
знака. Для визначення розміру дефекту ізоляції і стану стінки
труби підводні газонафтопроводи шурфують розмиванням
ґрунту. Результати оглядання підводного трубопроводу в шурфах
повинні бути занесені в акт обстеження технічного стану
підводного газонафтопроводу.
Основною технічною документацією за результатами
обстеження протикорозійного захисту підводного трубопроводу є
план і профіль підводного газонафтопроводу, на якому
зазначають види, типи і місця пошкоджень ізоляційного покриття
та розташування засобів електрохімічного захисту, акти стану
ізоляційного покриття, графіки контролю потенціалів, корозійні
карти.
Стінку труби нерозмитих підводних газонафтопроводів
обстежують внутрішньотрубною діагностикою. Внутрішньо-
трубна діагностика основної нитки підводного переходу
виконується під час обстеження усієї ділянки газонафтопроводу
між двома сусідніми компресорними (насосними) станціями (якщо
діаметр основної нитки підводного переходу рівний діаметру
трубопроводу). Внутрішньотрубну діагностику резервної нитки
258
