Page 67 - 460

68

Продовження таблиці 5.2
6 1 5 2 2 0,068 0,14 0,01 1,8 40 2,5
2 10 2 1 0,25 0,085 0,014 1,25 40 0,7
3 2 5 2 0,10 0,35 0,05 1,6 35 Михайлова
4 4 5 1 0,18 0,28 0,08 1,4 30
5 1 10 2 0,33 0,1 0,058 1,6 40
7 1 2 5 2 0,015 0,25 1 1,45 35 3
2 5 2 1 0,028 0,1 0,8 1,55 40 3
3 10 1 1 0,01 0,17 0,3 1,6 40
4 2 10 1 0,14 0,1 0,4 1,3 40 Гурвіца
5 5 4 1 0,25 0,22 0,5 1,3 30
0,9
8 1 1 2 3 0,088 0,35 1,0 25 1.5
2 2 2 1 0,075 0,24 0,8 25 0.6
3 1 3 2 0,1 0,17 2,5 35 Найквіста
4 2 2 3 0,15 0,015 3,8 40
5 2 1 2 0,33 0,05 2,6 40
9 1 2 2 1 0,02 0,009 0,17 0,8 40 1
2 3 1 2 0,1 0,057 0,14 1,2 40 -1
3 1 2 2 0,057 0,095 0,17 1,4 35 Найквіста
4 6 1 1 0,33 0,1 0,068 1,2 30
5 1 4 1 0,17 0,35 0,05 1,4 40

При дослідженні стійкості за допомогою різних критеріїв
слід пам’ятати, що частина з них відноситься до розімкнутих
систем, а інші – до замкнутих. Крім того, треба звернути увагу
на відповідну нумерацію коефіцієнтів характеристичного
рівняння.
При побудові ЛАЧХ і ЛФЧХ треба спочатку побудувати
характеристики елементарних ланок, а потім шляхом
сумування знайти характеристики систем в цілому. При цьому
треба використовувати логарифмічний (ЛАЧХ) та
напівлогарифмічний (ЛФЧХ) масштаб.
Корекція системи за допомогою послідовної коректуючої
ланки є найбільш складним етапом роботи.
Ітераційний процес корекції на кожному кроці містить:
- побудову бажаної ЛАЧХ, яка здійснюється на основі
попередніх знань про зв’язок параметрів цієї ЛАЧХ із