Page 12 - 46

Лабораторна робота № 4.

Орієнтування підземної полігонометрії методом двох шахт.

4.1.Короткі теоретичні відомості.
При привязочному ході, прокладеному до виска, опущеного через
свердловину, від початкової точки підземного ходу можна отримати координати
виска Х ш, У ш. Координати того ж виска можна отримати від пунктів основи
полігонометрії Х п, У п.
Тоді: f  X  X , f  Y  Y
X Ш П Y Ш П
f 1
2
2
f  f  f , S 
S X Y
L T
f
Якщо S буде більше 1:10000, то виміри в підземному ході повторюють.
S
Урівнювання виконують в такому порядку. Обчислюють повздовжню та
поперечну невязку ходу:

f  y  f  x f  x  f  y
t  Y X , u  Y X
L L
де L – довжина витягнутого ходу без врахування підхідних ходів. Сумарна
L
довжина підхідних ходів не повинна перевищувати .
10
Правильність обчислень t і u перевіряють за формулою:
2
2
f  t  u
1
Знаки t і u можна перевірити геометричним методом.
Повздовжня нев’язка t розподіляється зі зворотнім знаком на всі лінії
витягнутого ходу пропорційно довжині. Поправка в кожну лінію визначається за
формулою:
t
v   S
Si i
L
Найбільш важливе значення для орієнтування має поперечна нев’язка u.
Вона утворюється під впливом:
- помилок основи на поверхні;
- помилок у виміряних кутах підземного висячого полігонометричного
ходу;
- помилок орієнтування першої лінії підземного полігонометричного ходу.
Розподіляється нев’язка u на дві частини, одна з яких повинна бути усунена
шляхом введення поправки у вихідний дирекційний кут, а інша – введенням
поправок у дирекційні кути підземного полігонометричного ходу. Розподіл
проводится пропорційно квадратам середніх квадратичних помилок різних
джерел, що впливають на утворення поперечної невя’язки.
Похибки основи на поверхні обчислюють за формулою:
L
m  ,
U 1
45000