Page 40 - 4598
P. 40

Під  прикладною  інноватикою  мають  на  увазі  в  різних  галузях
            господарювання напрям інноваційної діяльності з вирішення проблем
            планування, організації і реалізації нововведень.
                    Кінцевим  результатом  інноваційних  досліджень  є  досягнення

            практичного  ефекту  для  забезпечення  суспільного  добробуту
            держави, людства в цілому.
                    Як     свідчить        досвід       розвинених          країн,      життєздатність

            національних  економік  насамперед  визначається  масштабами  та
            якістю  впровадження  нових  ідей,  нових  технологій,  нових
            управлінських  систем,  нових  продуктів,  які  є  результатом  розвитку
            науки та інноваційної діяльності. Коли відсутні важливі інноваційні

            зміни, економіка скочується до стагнації. Саме цей факт підкреслює
            відомий  європейський  маркетолог,  професор  Ж.  Ж.  Ламбен  і
            зазначає,  що  світова  економіка  нині  переживає  уповільнення

            розвитку,  вихід  з  якого  може  забезпечити  нова  хвиля  нововведень,
            спроможних  дати  довгостроковий  стимул  наступному  періоду
            зростання.  Тому  головними  проблемами  сучасної  ідеології

            управління є питання інноваційної діяльності. За кордоном, у першу
            чергу  в  США,  Німеччині,  виходить  багато  літератури  з  питань
            інноватики,  у  якій  висвітлюються  різні  погляди  на  сутність  теорії

            інноваційного розвитку, аналізуються успіхи і невдачі американських
            та  інших  компаній  протягом  тривалого  часу.  Автори  роблять
            висновки, що  нововведення  підкоряються певним  законам  і  можуть
            бути  передбаченими.  Так,  дедалі  більша  кількість  дослідників

            підтримують хвильову, циклічну концепцію розвитку нововведень.
                    Циклічність  розглядають  як  загальну  форму  руху  світового
            господарства  і  національних  господарств,  що  виражає  нерівномір-

            ність  функціонування  різних  елементів  національного  господарства,
            зміну  еволюційних  та  біфуркаційних  стадій  його  розвитку.  Ідеться
            про  неперервне  коливання  ділової  активності,  зльоти  і  падіння
            ринкової  кон’юнктури,  чергування  екстенсивного  та  інтенсивного

            типів  економічного  зростання.  Циклічність —  це  рух  від  однієї
            макроекономічної рівноваги в масштабах щонайменше національної
            економіки  до  другої.  Епіцентром  циклічного  руху  є  криза,  у  якій

            поєднуються  межа  та  імпульс  зростання  економіки.  Криза  утворює
            вихідну базу для нових капіталовкладень і нововведень, спонукаючи
            до  оновлення  на  базі  нової  техніки,  яка  здатна  не  лише  відтворити

            докризовий рівень прибутку, а й забезпечити вищий його рівень.




                                                               40
   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44   45