Page 44 - 4585

- другий етап – пошук самих джерел для безпосереднього
їх читання (перегляду) і вилучення потрібної інформації.
Такий пошук називають повним. Проте часто під час під-
готовки до семінарського заняття, заліку чи іспиту студент
здійснює так званий частковий пошук за вже готовим списком
літератури, наведеної у підручниках, методичних і навчаль-
них посібниках, програмах, і які складають викладачі
спеціальних і загальнонаукових кафедр.
Щоб інформаційний пошук був ефективним, необхідно
насамперед чітко визначити тему, за якою потрібно добирати
літературу, а також хронологічні, мовні, географічні межі, за
якими потрібно вести пошук інформації. Хронологічні межі
передбачають чітке уявлення про те, джерела яких років
видання необхідні (це хронологічна глибина пошуку). Мовні
межі виникають під час пошуку літератури іноземними
мовами (книги невідомою для студента мовою будуть
недоступними, і в такому разі свідчитимуть мовний бар’єр
пошуку). Географічні межі визначають за місцем, в якому
видано чи якому присвячено книгу.
Усі існуючі джерела поділяються за змістом і
характером подання інформації на дві групи:
- документальні, які дають інформацію за суттю теми
(питання): монографії, підручники, навчальні посібники,
наукові журнали, довідкові видання тощо;
- бібліографічні покажчики, списки, огляди монографій,
підручників, наукових статей та інших документальних джерел.
Інформацію за суттю теми – первинну інформацію –
складають факти, ідеї, концепції, проблеми в різних
поєднаннях і формах викладу. Вони знаходять відображення в
науковій, навчальній, довідковій літературі, яку випускають у
вигляді книг, брошур, журналів, бюлетенів, газет тощо. Разом
з тим існує така інформація, яку іноді неможливо знайти у
книгах чи журналах. Вона міститься у так званих спеціальних
видах літератури: стандартах, описах винаходів і патентів тощо.
43