Page 239 - 4585

ствами, такий підхід видається обґрунтованим, тому
очевидно, що для більш узагальненого аналізу потрібно
зібрати інформацію про більшу кількість компаній.
- Стандарти, розроблювані Міжнародною організацією зі
стандартизації, є репрезентативними настільки, наскільки
транснаціональні компанії вважають доцільним поширювати
результати своїх досліджень на підставі двох раніше обгово-
рених моделей (виключення з ринку та погодження спільних
ознак). Тут також потрібно, у майбутньому, звернути увагу на
результати діяльності інших міжнародних і міждержавних
органів зі стандартизації – Міжнародної електротехнічної
комісії (ІЕС), Європейського комітету зі стандартизації
(CEN/CENELEC), Евроазійської ради зі стандартизації (МДР)
та інших.
- Існує різниця у поділі на сектори у табл. 7.5 і табл. 7.6.
Найскладнішим є секторальний розподіл у сфері стандарти-
зації – яскравим прикладом є “Технології матеріалів” - автори
у першому наближенні віднесли 2/3 цього сектору до наук про
здоров’я та 1/3 до наук про їжу та сільське господарство.
- Важливим чинником, який поки що автори не знають
як врахувати, є те, що велика частина коштів, виділених на
наукові дослідження у сфері інформаційних технологій,
перетворюються у стартапи – компанії засновані самими
ученими ґрунтуючись на нових технологіях, що можуть бути
відразу реалізовані.
Загальна оцінка результатів, наведених у табл. 7.4, дає
можливість стверджувати, що зв’язок між фінансуванням,
витраченим на виконання наукових досліджень, і стандартиза-
цією у сенсі розроблення технічних нормативних документів
існує, і він стає дедалі більше явним із урахуванням часової
різниці між роком виділення грошей та роком появи проекту
стандарту. Проте, секторальна відповідність чітко простежу-
ється, якісно вказуючи на інші шляхи трансферу технологій,
що призводять до швидшої комерціалізації (стартапи, ліцен-
238