Page 9 - 4574

Лабораторна робота № 1
ПОБУДОВА СТРУКТУРНОЇ КАРТИ

Мета роботи полягає у набутті студентами практичних
навиків з обробки та аналізу результатів буріння свердловин
необхідних для побудови структурної карти.
Завдання роботи полягає у побудові структурної карти
покрівлі продуктивного пласта за даними аналізу конкретної
геологічної ситуації.

Основні теоретичні положення

Структурна карта є одним із основних геологічних
документів, який характеризує будову родовища та окремих
покладів нафти і газу.
Структурною картою називають геологічний документ,
який відображає в плані за допомогою ізогіпс поверхню
(покрівлю або підошву) того чи іншого пласта (горизонту)
відносно обраної опорної площини. За опорну площину
вибирають рівень моря, висотне положення якого приймають
за нуль.
Висота будь-якої точки покрівлі (підошви) пласта
відносно рівня моря називається абсолютною відміткою (h).
Вона визначається за рівнянням:
)( h  A L , (1.1)

де А - альтитуда гирла свердловини, м
L - глибина залягання покрівлі (підошви) пласта в
свердловині, м.
Якщо поверхня залягає вище рівня моря, то абсолютна
відмітка має знак (+), а якщо нижче - ().
Ізогіпсами називають лінії, які з’єднують точки з
однаковими абсолютними відмітками. Вертикальну відстань
між ізогіпсами називають січенням ізогіпс. В платформових
структурах (з пологим падінням крил) січення ізогіпс
приймають рівним 2-5 м, в геосинклінальних (з крутим
падінням крил) - 10-25 м. Масштаб побудови структурної
карти залежить від мети побудови і розмірів структури.

9