Page 13 - 4574

3. Вибирають переріз ізогіпс, за якого структурна карта
буде зображена не більше, ніж 10-12 ізогіпсами. Для цього
порівнюють мінімальне і максимальне значення абсолютних
відміток поверхні пласта. Потім проводять інтерполяцію
сторін трикутників за допомогою палетки.
Інтерполяція проводиться таким чином:
- палетку накладають на план так, щоб абсолютна
відмітка поверхні пласта в свердловині співпала з відміткою
на палетці;
- закріпивши в цій точці палетку (олівцем, голкою),
повертають її до тих пір, поки відмітка в наступній
свердловині, яка з’єднана з попередньою прямою лінією, не
співпаде з однойменною відміткою на палетці;
- точки перетину ліній палетки з прямою переносять на
план і через них будуть проходити ізогіпси структурної карти.
Для прискореного процесу інтерполяції палетку бажано
накласти на таку точку свердловини, з якої виходить
найбільше прямих.
4. Отримані на сторонах трикутників точки з
однаковими абсолютними відмітками з’єднують плавними
лініями (ізогіпсами) і вимальовують карту (рис. 3.2). Ізогіпси
підписують так, щоб верх цифри був направлений в бік
підняття поверхні.
5. Вгорі над структурною картою роблять напис, де
вказують назву площі чи родовища, назву документа
(структурна карта, поверхня побудови, масштаб побудови), а
внизу викреслюють умовні позначення, використовуючи
додатки А, В, Г, Д, К, Л.

13