Page 119 - 4566

Після кожної відмови оцінюється надійність і визначається
середній час до наступної відмови. До такої моделі
відноситься модель Джелінськи і Моранди, Шику
Вулвертона і Літвуда-Вералла.
Моделі з підрахунком відмов базуються на кількості
помилок, виявлених на заданих інтервалах часу. Виникнення
відмов залежно від часу є стохастичним процесом з
безперервною інтенсивністю, а кількість відмов є
випадковою величиною. Виявлені помилки усуваються і
тому кількість помилок в одиницю часу зменшується. До
цього класу моделей відноситься модель Шумана, Шика-
Вулвертона, Пуассонівська модель та ін.
Моделі з підсівом помилок засновані на кількості
усунених помилок і внесених до програми штучних помилок,
тип і кількість яких заздалегідь відомі. Потім будуються
співвідношення кількості прогнозованих помилок, що
залишилися, до штучних помилок, яке порівнюється із
співвідношенням кількості виявлених дійсних помилок до
виявлених штучних помилок. Результат порівняння
використовується для оцінки надійності і якості програми.
При внесенні змін до програми проводиться повторне
тестування і оцінка надійності. Цей підхід до організації
тестування відрізняється надмірністю і використовується
нечасто через додатковий обсяг робіт, пов'язаних з добором,
виконанням і усуненням штучних помилок.
Моделі з вибором області вхідних значень
ґрунтуються на генерації безлічі тестових вибірок з вхідного
розподілу. Оцінка надійності здійснюється по відмовах, що
відбувалися, на основі тестових вибірок з вхідної області. До
цього типу моделей відноситься модель Нельсона та ін.
Чинник розподілу інтенсивності відмов поділяє
моделі на експоненціальні, логарифмічні, геометричні тощо.

119