Page 36 - 4556

6 МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ З ПОСЛІДОВНОСТІ
ВИКОНАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

6.1 Основні положення розрахунку тонкостінних
оболонок обертання

Більшість листових конструкцій є тонкостінними оболонками
обертання. Поверхні таких оболонок мають одну або дві (для
сферичних оболонок) вісі симетрії і два радіуса кривизни,
перпендикулярні поверхням: r  меридіанний радіус, що створює
1
криву обертання; r  кільцевий радіус обертання з початком на
2
вісі симетрії (рис.6.1, а).
Оболонкою називають тіло, обмежене двома поверхнями,
відстань між якими ( товщина оболонки t ) мала в порівнянні з
іншими її розмірами. Більшість оболонок мають постійну товщину,
тому геометрія їх визначається формою серединної поверхні.
Геометрія поверхні оболонки характеризується гауссовою
кривизною. Розрізняють оболонки: позитивної гауссової кривизни –
сферичні і еліптичні; нульової гауссової кривизни – циліндричні і
конічні; змішаної кривизни – тороподібні.
Під дією довільного зовнішнього навантаження в оболонках
виникає дві групи зусиль: 1) нормальні N і N і зсувні Q і Q
1 2 1 2
зусилля, що діють в площинах, дотичних до середньої поверхні
оболонки (рис.6.1, б); 2) згинальні моменти М 1 і М 2, крутячі
моменти М 12 і М 21 і поперечні силиQ 1 і Q 2 (рис.6.1, в).
Особливістю оболонок в порівнянні з пластинами є те, що
зовнішнє навантаження урівноважується в них в основному
нормальними і зсувними зусиллями, тому оболонки працюють
головним чином на розтяг і стиск, у зв’язку з чим матеріал в них
використовується більш раціонально, ніж у пластинках.

35