Page 33 - 4556

б) зазори між деталями;
в) кришки, щити, кожухи, перегородки і т. ін., якщо необхідно
показати закриті ними складові частини виробу. При цьому над
зображенням роблять відповідний напис, наприклад «Кришка поз. 3
не показана».
На складальному кресленні усі складальні частини
складальної одиниці нумеруються у відповідності з номерами
позицій, вказаними в специфікації до цієї складальної одиниці.
Номери позицій наносять на полицях ліній виносок, які проводять
від зображень складових частин (деталей).
Номери позицій вказують на тих зображеннях, де деталі
проецируються як видимі.
Номери позицій розміщують паралельно до основного напису
креслення поза контуром зображення і групують в колонку або в
ряд, в міру можливості на одній лінії. Номер позиції наносять на
кресленні, як правило, один раз.
Розмір шрифту номерів позицій повинен бути на один два
номери більший, ніж розмір шрифту, прийнятий для розмірних
чисел на цьому ж кресленні.
Виконання окремих видів складальних креслень має
відповідати ГОСТ 2.109.
До складального креслення оформляється специфікація у
відповідності з ГОСТ 2.106, яка в загальному випадку складається з
розділів, розміщених у такій послідовності: документація,
складальні одиниці, деталі, стандартні вироби, решта виробів,
матеріали.
У розділі «Документація» вносяться позначення та назва
складального креслення, для якого оформляється специфікація.
У розділах «Складальні одиниці» і «Деталі» вносяться
складальні одиниці і деталі, які безпосередньо входять у виріб.
Запис вказаних виробів рекомендується робити в порядку зростання
цифр, які входять у позначення.
У розділі «Стандартні вироби» специфікують вироби,
передбачені:
- державними стандартами (ДСТУ);
- міждержавними стандартами (ГОСТ);
- галузевими стандартами (ГСТУ).
У межах кожної категорії стандартів запис рекомендується
проводити за групами виробів (наприклад, болти, гвинти, гайки,

32