Page 93 - 4553

деяких елементів зовнішнього середовища, викликане появою
градієнтів напружень. Пластична деформація також активує
вплив зовнішнього середовища на метал. Пояснюється це, по-
перше, пружним викривленням гратки, яке супроводжує
пластичну деформацію, і, по-друге, можливістю для
елементів деяких видів середовищ проникати вглиб металу
вздовж дислокацій, а також по смугах ковзання.
Рентгенографічні дослідження показують [2] , що енергія
викривлення кристалічних граток при пластичній деформації
металу розподіляється по об’єму деформованого металу дуже
нерівномірно: близько 39 % залишкової енергії деформації
зосереджується в тонких шарах біля площин зсуву, що
охоплюють лише 2-3 % загального числа атомів. Тут
викривлення кристалічної гратки надто велике і енергія
деформації досягає 5000-10000 кал/г • атом. Це перетворює
зону металу біля площин зсуву в найбільш активні місця при
взаємодії з зовнішнім середовищем.
Місця виходів дислокацій на поверхню сталі є найбільш
активними під час взаємодії з зовнішнім середовищем. Саме
тут відбуваються посилена адсорбція, дифузійні і корозійні
процеси.
Частина енергії, витрачена на пластичну деформацію,
акумулюється металом, тоді як решта виділяється у вигляді
тепла. Зв’язане з цим підвищення вільної енергії системи
може призвести до мікрозмін структури, аналогічних змінам,
що мають місце при термообробці. Пояснюється це тим- що
більшість технічних сплавів, і в тому числі сталь, являють
собою звичайно перенасичені тверді розчини. При пластичній
деформації виникає та необхідна енергія активації, яка може
перетворити термодинамічно нестійкі фази цих твердих
розчинів у стійкі. Ця ж енергія активації полегшує дифузійні
процеси і адсорбцію з зовнішнього середовища, а також
зміщує електродний потенціал металу в більш від’ємний бік.
Деформація граток металу і викликаний нею ріст
енергетичного рівня, а також розвиток дислокацій і вакансій
значно впливають на процес взаємодії металу з середовищем.
Як уже зазначалося в розділі І, слід розрізняти три можливих

101