Page 28 - 4552

підбиранні кольорової гами рослин необхідно враховувати
закони повітряної перспективи, тобто властивість фізичної
природи по мірі віддалення предметів від глядача набувати
синюватих холодних відтінків, що складає враження великих
відстаней.
Рекомендується широко застосовувати класичні взірці
топіарного мистецтва: лабіринти, зелені театри, боскети,
ділянки комічних стрижених форм тощо. Доцільно
використовувати ті місцеві породи, які добре переносять
стрижку і формування.
Квіткові рослини повинні використовуватися в
найважливіших композиційних вузлах парку. При підборі
квітів необхідно звертати увагу не на ботанічну
оригінальність рослин, а на їх властивість створювати яскраві
концентровані кольорові плями, створювати квіткові акценти
або психологічно регулювати відчуття мікроклімату. Так,
масовані посадки голубих квітів і білих створюють відчуття
прохолоди, а сині асоціюються з водними поверхнями.

3.2 Класифікація паркових доріг і майданчиків
Площинні паркові споруди, якими є алеї, дороги, доріжки і
майданчики різного призначення, відіграють дуже важливу
роль в композиції об'єкта ландшафтної архітектури.
У цих методичних вказівках подаються поняття про класи
сучасних доріжок і майданчиків, основні матеріали та види
покрить.
Ландшафтне проектування об'єкта обов'язково включає
розроблення дорожньо-стежкової мережі, розміщення
майданчиків різного призначення. Аналіз проектних вирішень
і натурні обслідування паркових територій показують, що
сітка доріг і майданчики займають від 5-7% до 20% всієї
площі об'єкта.
Велику роль відіграє довжина дорожньої сітки, габарити
доріжок і майданчиків у різних частинах території, їх

28