Page 26 - 4552

3 ФОРМУВАННЯ ПАРКОВИХ ЛАНДШАФТІВ

3.1 Загальні рекомендації щодо оформлення паркових
об'єктів

У містобудівній практиці за дефіциту і високій вартості міських
територій під будівництво нових рекреаційних зон необхідно
відводити землі, які піддаються рекультивації – балки, яри,
сміттєзвалища, кар'єри, відвали, терикони і т.і.
Для захисту різних частин і зон парків від дії
несприятливих погодних умов необхідні огороджувальні
конструкції: тенти, навіси, трельяжі, бані з легких збірних,
розсувних, натяжних, надувних та інших конструкцій і
просторових структур. Можливе використання підземних
рівнів і понижених рівнів рельєфу для створення гротів,
платформ, терас та інших пристроїв мікрокліматичного
регулювання. Застосовуються різноманітні споруди для
формування середовища, що синтезує елементи природи,
архітектури і дизайну.
За відсутності на ділянці рослинності, яка склалася і є
придатною для подальшого формування ландшафту, підбір
посадкового матеріалу необхідно здійснювати залежно від
місцевих екологічних особливостей: кліматичних,
мікрокліматичних, грунтових, враховуючи ступінь
антропогенності території. Оскільки "зелена архітектура"
парків і садів формується протягом багатьох десятиліть, тому
основним ландшафтноутворюючим матеріалом повинні бути
довговічні декоративні породи.
Питання естетики в паркобудуванні є головними.
Естетичність паркової території визначається загальними
принципами проектування і об'єктивними законами розвитку
біологічного матеріалу.
Покриття землі повинні відповідати вимогам гігієнічності,
довговічності, стійкості та краси. Для всіх видів пішохідних

26