Page 8 - 455

років і більше). Такі тектонічні рухи чітко виявляються,
наприклад, за численними знахідками порід морського
походження. Останні приймають участь в будові сучасних гір.
Сучасні, новітні та древні вертикальні тектонічні рухи
часто бувають тісно пов’язані між собою. В таких випадках
говорять про успадкованість молодих рухів від більш древніх.
Ще тісніші зв’язки між сучасними рухами з новітніми.
Таким чином, повсюдно на землі на протязі всієї
геологічної історії активно проявлялися тектонічні рухи
вертикального направлення. Ще більш складну роль і може
більш важливу відіграють горизонтальні тектонічні рухи. Їх
домінуюча роль проявляється і у глобальних масштабах
(розвиток серединно-океанічних хребтів, острівних дуг, тощо)
і при локальному складкоутворенні з виникненням насувів,
шар’яжів. На відміну від вертикальних – горизонтальні рухи
супроводжуються змінами площі розповсюдження шарів
земної кори.
Вочевидь, що скорочення площі шарів на одних
ділянках кори при стискуванні супроводжуються їх
розтяжінням на інших. Однак, вивчення горизонтальних рухів
значно складніше, ніж аналіз та відновлення вертикальних
тектонічних рухів. Останні чітко фіксуються у складі та
товщинах відкладів. Тому розроблені методи вивчення
тектонічних рухів направлені в основному на вивчення рухів
вертикального направлення, що і є основною метою
лабораторних робіт з курсу “Геотектоніка”
В результаті вивчення курсу студент повинен:
– знати характер і типи тектонічних рухів земної кори, її
головні структурні елементи, закономірності розміщення їх в
межах континентів та океанів, зв’язок родовищ корисних
копалин, в першу чергу нафти і газу, з тими чи іншими
структурами;
– вміти відновлювати режими палеотектонічних рухів та
динаміку структур, історію їх формування та перетворення з
метою вибору найбільш оптимального варіанту пошукових та
розвідувальних робіт і раціонального використовування
геологічного середовища.