Page 10 - 455
P. 10

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № І

                              ПОБУДОВА ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНОЇ КРИВОЇ
                                                   ТА ЇЇ АНАЛІЗ
                                  Мета:  навчитися  відновлювати  режим  коливних
                            тектонічних рухів давніх епох на основі фаціального аналізу
                            стратиграфічного розрізу.
                                  Завдання: 1) згідно, отриманого варіанту (див. додаток
                            1) побудувати стратиграфічну колонку; 2) провести літолого-
                            фаціальний  аналіз  отриманої  стратиграфічної  колонки,  з
                            метою  встановлення  глибини  утворення  осадків;  3)
                            побудувати  палеогеографічну  криву  за  даними  фаціального
                            аналізу;  4)  за  отриманими  даними  описати  процес  ходу
                            коливних  рухів  і  геоморфологічну  їх  інтерпретацію  за
                            визначений відрізок геологічного часу.

                                         Основні теоретичні положення

                                  Давні вертикальні рухи фіксувалися у вигляді двох явищ
                            – у фаціях осадків та в їх товщинах. Більшість гірських порід в
                            межах  сучасних  континентів  належать  до  осадків  морських
                            басейнів.  Останнє  свідчить,  що  колись  сучасна  суша
                            занурювалася  під  рівень  моря.  Неодноразове  перешарування
                            морських      та   континентальних       осадків    вказує    на
                            неодноразовий наступ (трансгресія) та відступ (регресія) моря.
                            Така  зміна  трансгресій  регресіями  проходить  в  результаті
                            вертикальних  коливних  рухів  земної  кори,  що  не  вимагає
                            доведень.
                                  При  вивченні  відкладів  в  сучасних  морях  встановлена
                            залежність     характеру    осадків    від   глибини     басейну
                            седиментації (осадконакопичення) та віддаленості від берега.
                            Вздовж  берега  в  мілководді  відкладаються  грубоуламкові
                            теригенні  маси,  головним  чином,  у  вигляді  гальки.  По  мірі
                            віддалення від берега галька поступово зменшується у розмірі
                            і переходить спочатку в крупнозернистий, а потім у середньо-
                            та  дрібнозернистий  пісок.  Ще  далі  від  берега,  на  більших
                            глибинах,  пісок  змінюється  тонким  мулистим  матеріалом.
                            Останній,  пізніше,  в  процесі  діагенезу,  перетворюється  в
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15