Page 74 - 4535

процесів, що залишаються для дослідника чорними ящиками.
Пояснимо це на прикладах.
Розповсюдження електромагнітних хвиль також
пов’язували з існуванням деякої субстанції, яку назвали
ефіром. Нічого спільного з реальністю це, як було доведено з
часом, не мало, але моделі, створювані з припущенням
існування ефіру, приносили практичну користь, з їх
допомогою здійснювали інженерні розрахунки [26].
До феноменологічної можна віднести і відому планетарну
модель атому, запропоновану М. Бором. Бор у цій моделі
уподібнив електрони з матеріальними частинами, що
рухаються навколо ядра орбітами, подібними з планетарними
орбітами. Перехід електрона з орбіти на орбіту пов’язувався з
поглинанням фотона.
Окремий вид моделей становлять моделі складних
систем. Складна система містить значне число елементів,
зв’язки яких між собою характеризуються великою
різноманітністю. Властивостями складної системи є цілісніть,
членування, ієрархічність, багатоаспектність.
До складних систем переважно відносять крупні
технологічні, виробничі, енергетичні, транспортні
(комунікаційні), соціальні, оборонні комплекси, наприклад,
такі, як нафтові родовища, промислові підприємства,
телефонну мережу, систему нафтогазопроводів, житлово-
комунальну систему, систему швидкої медичної допомоги,
систему освіти, систему протиповітряної оборони.
Процеси функціонування складних систем, переважно,
нелінійні і інколи зумовлені впливом випадкових і
невизначений чинників (обставин).
Зокрема, вимірюванням складності системи може бути
число її можливих станів або число ступенів свободи. При
цьому складною буде система з таким числом складностей,
яке велике з точки зору наявних у дослідника засобів опису й
аналізу її поведінки. Тобто, складна система – це та система,

73