Page 32 - 4535

визначеною структурою і взаємодіють, у кожного окремого
елемента немає.
Адепти вітчизняної системи підготовки інженерів
стверджують, що хороший інженер заткне за пояс будь-якого
закордонного колегу. «Наш, кажуть вони, дуже добре знає і
те, і інше, і п’яте, і десяте, а на Заході – хоч і досконало, але
тільки від цього і до цього».
Напевно, воно так і є. Але системний парадокс такий, що
інколи система, що складається з простих (дуже примітивних)
елементів, може бути ефективнішою ніж та, яка утворена
складними елементами. Наприклад, візьмемо армію: коли
потрібно не обговорювати, а виконувати накази вищого
керівництва, «інтелектуали» відчувають себе ніяково, не
можуть реалізувати свої особливі здібності, які не просто
незатребувані, а навіть можуть ускладнити ситуацію.
Успіх справи в інженерії визначається не тільки
обізнаністю, талановитістю учасників у цій справі, але і тим,
як їх діяльність організована, в яку структуру вищого порядку
вона входить.
Тому коли ми говорило про інтелектуальні ресурси
інженерної діяльності, про спеціально підготовлених для цієї
діяльності людей, ми розуміємо, що ця підготовка повинна
бути орієнтована на ефективну технологію діяльності (рис. 1).

Рисунок 1 – Структура інтелектуального капіталу

31