Page 189 - 4531

Як матеріали для наплавлення використовують порошки,
покриті електроди, порошкові дроти, дроти і стрічку
суцільного перерізу, литі дротики.
Для захисту нагрітого і розтопленого металу від
взаємодії з повітрям використовують флюси і захисні гази
(активні та інертні).
Якість самого наплавленого шару і зони з’єднання з
основним матріалом у низці випадків можна підвищити за
рахунок термічної обробки (попередньої, супутньої,
наступної). Попереднє чи супутне нагрівання застосовують,
наприклад, наплавляючи сталі, схильні до загартування й
утворення тріщин; це знижує ймовірність утворення крихких
трохи загартованих зон у металі деталі чи у крихкому
наплавленому шарі. Наступну термообробку звичайно
застосовують для зниження внутрішніх напружень і
вирівняння мікроструктури.
Якщо для металу чи зони з’єднання небажане
перебування при високих температурах, рекомендується
інтенсифікувати охолодження наплавлюваної деталі.
Отже, при наплавленні у кожному конкретному випадку
слід комплексно вирішувати декілька складних питань: вибір
матеріалу, що забезпечує відповідні до умов експлутції
властивості; можливість наплавляти цей матеріал
безпосередньо на основний метал деталі чи вибирати матеріал
для наплавлення підшару; вибирати спосіб і режим
наплавлення; вибирати термічний режим для наплавлення.
Для захисту поверхонь деталі від корозії, зміцнення
поверхні, захисту від абразивного спрацювання, для
відновлення спрацьованих деталей тощо у деяких випадках
використовують напилення (металізацію). При напиленні
основний метал не розплавляється і товщина шару, який
наноситься, значно менша від товщии шару, який отримуємо
наплавленням: він становить десяті частки міліметра,
звичайно 0,2-0,3 мм.
Процес напилення відбувається так. У розпилювальну
головку металізаційного апарата безперервно подається
металевий дріт напилюваного металу чи порошок
неметалевого матеріалу, які розплавляються ацетилено-
кисневим полум’ям або електричною дугою непрямої дії, що

188