Page 179 - 4531
P. 179

взаємодії  рідини  з  твердою  поверхнею  щілини  чи  капіляра
                            залежно від кута змочування θ.












                             Рисунок 5.43  – Процес змочування при паянні: взаємодія
                              рідкого прилютівника з твердою поверхнею щілини чи
                             капиляра зі змочуванням (а) і без змочування (б), а також
                                       схема утворення паяного з’єднання (в)

                                  Якщо проміжки є більші, то прилютівник не буде в них
                            затікати, і вийде непропаювання, тобто низька якість паяного
                            шва.  Навпаки,  якщо  проміжки  дуже  малі,  то  швидкість
                            проникнення  у  них  рідкого  металу  буде  дуже  мала,  і  також
                            можуть  бути  непропаювання.  Отже,  є  оптимальні  розміри
                            проміжків,  які  забезпечують  добру  якість  злютованих
                            з’єднань. У виробничих умовах дуже складно складати деталі
                            виробу  для  паяння  за  оптимальними  проміжками,  від  чого
                            залежить       якість      спаяного       виробу       (міцність,
                            електропровідність, стійкість проти корозії).
                                  При  паянні  виробів,  складених  з  некапілярним  чи
                            нерівномірним проміжком для утримання рідкої фази припою
                            у  проміжку  і  керуваня  розтіканням  його  по  поверхні
                            використовують  композиційні  прилютівники,  які  містять
                            наповнювач  для  утворення  у  паяльному  проміжку  системи
                            капілярів.  Такі  прилютівники  одержують,  наприклад,
                            спікаючи  порошок  або  волокна  тугоплавкого  матеріалу  з
                            дальшим  просоченням  рідкою  легкоплавкою  фазою  (рис.
                            5.44).






                                                            178
   174   175   176   177   178   179   180   181   182   183   184