Page 177 - 4531

лютованих металевих поверхнях: виходить непропаювання,
що є вадою з’єднання.
Тільки такі метали, як золото, і, частково, срібло, можна
паяти, не застосовуючи флюси для усунення оксидних шарів.
Цю властивість золота використовують у приладобудівному
виробництві: поверхні виробів спочатку покривають тонким
шаром золота, а потім паяють. Такий метод досить дорогий, і
його застосовують у виробництві напівпровідникових
приладів (мікросхем).
З’єднувані поверхні активують за допомогою флюсів –
речовин, які розчиняють оксиди металів чи хоча би руйнують
суцільність їх шару для того, щоби припой зміг проникнути
під них, змочуючи чистий метал. Для цього використовують
нашатир (NH 4C1), буру (Na 2B 4O 7) чи суміші хлоридів
активних металів, які утворюють легкоплавкі системи. Після
лютування сліди використовуваних флюсів старанно
усувають, бо може виникнути корозія, і з’єднання почне
руйнуватися.
Слід зазначити, що флюси не усувають із лютованих
заготовок сторонні речовини органічного і неорганічного
походження, наприклад, жирові плівки, забруднення, рештки
лакофарбових покрить тощо. У процесі паяння вони
перешкоджають змочуванню основного металу флюсом і
прилютовником, спричиняють непропаювання, погіршують
якість спаяних поверхонь деталей. Сторонні речовини зі
з’єднуваних поверхонь деталей і припою перед лютуванням
усувають хімічнио чи механічною обробкою.
Переваги флюсового паяння – можливість паяти у
звичайній атмосфері, застосовувати універсальне обладнання
та інструмент (газополум’яні пальники, лютники).
Вади флюсового паяння – агресивність деяких флюсів;
неможливість досить тривко усувати поверхневі оксиди
деяких металів (наприклад, оксиди титану); екологічні
проблеми – забруднення атмосфери і стічних вод. З огляду на
це перевагу треба віддати паянню без флюсів – у
контрольованих атмосферах: у вакуумі, в аргоні, гелії.
Тепер створюють так звані припої, що самі флюсуються,
які при високих температурах паяння можуть розчиняти свої
оксиди, відбираючи тим самим кисень від оксидів, які

176