Page 23 - 453

В епоху мезоліту (14 – 10 тис. років тому) зображення
людей і тварин у печерах мають уже стилізований характер.
Поряд з ними зустрічаються багато символів – хрести, кола,
стрілки, прямокутники, змійки. Як фарби використовуються
вохра, двоокис магнезію, кольорова глина.
Таким чином у процесі розвитку первісного мистецтва
поступово формувалися основні компоненти документа:
знакова система, засоби та способи фіксування інформації,
матеріальний носій та його конструкція.
Власне, писемність виникла тоді, коли малюнки та
зображення набули свідомого інформативного характеру, коли
за допомогою окремих малюнків – піктограм – людина
почала цілеспрямовано закріплювати й передавати
соціальнозначиму інформацію.
Але піктографія не є письмом у власному смислі слова,
тому що вона не фіксує певної мови.
Наступна стадія розвитку прадокументів пов’язана з
появою у письмі окремих умовних позначень – символів, які
стали основою ідеографії. Ідеограми вже відповідали слову
або поняттю певної мови
Наступна стадія розвитку ідеографічного письма –
використання знаків для відтворення не слів або понять, а
морфем – мінімально значимих частин слова.
Так виникло фонетичне (звукове письмо) основане не на
смислу, а звучання слів. Створення алфавіту, який передає
окремі звуки за допомогою знаків (літер) для приголосних і
голосних – це важливий крок в історії розвитку письма.
Розвиток писемної комунікації потребував винаходу
зручних та дешевих матеріальних носіїв інформації.
Єгипетський папірус був дорогим та недовговічним. У 3 ст. до
н. е. його замінив пергамент, який мав багато переваг і був
міцним, легко згинався і різався, писати на ньому можна було
з обох боків аркушів.

27