Page 19 - 453

людьми); стимули (вольові дії, що спонукають до активності);
емоції (комуніканту важливо емоційно “розрядитися”,
одержати співчуття, а реципієнт шукає позитивних емоцій і
душевного комфорту).
Отже, для нормального функціонування суспільства
необхідний обмін інформацією. Канали, по яких ця
інформація в суспільстві циркулює, називаються засобами
соціальної комунікації.
Комунікаційний канал – це реальна або уявна лінія
зв’язку (контакт), по якій повідомлення рухаються від
комуніканта до реципієнта. Наявність зв’язку – необхідна
умова будь-якої комунікаційної діяльності, в якій би формі
вона не існувала (діалог, управління і т. д.). Комунікаційний
канал надає комуніканту і реципієнту засоби для створення і
сприйняття повідомлень, тобто знаки, мови, коди, матеріальні
носії повідомлень, технічні засоби.
Важливо те, що комунікаційні канали забезпечують рух не
смислів, а тільки матеріальне перевтілення повідомлень, яке
виражає смисловий зміст. Причому рух відбувається в
фізичному (геометричному) просторі і астрономічному часі.
А комунікаційна діяльність відбувається за допомогою руху
смислів в соціальному просторі, і результатом цієї діяльності є
розповсюдження освіти, формування суспільних поглядів,
думок і т. д. Комунікаційна діяльність – діяльність духовна,
проте для її реалізації потрібні матеріально-технічні засоби,
ними і виступають комунікаційні канали. Отже,
комунікаційні канали – матеріальна сторона соціальної
комунікації.
Розвиток людства супроводжувався збільшенням кількості
комунікаційних каналів. Під час антропогенезу природні
канали доповнювались штучними каналами, які були
спеціально створені людством. Природні комунікаційні канали
– це канали, які використовують народжені, природні,
властиві людині засоби для передачі смислових повідомлень в

23