Page 18 - 453

ційній практиці, а психологічний розвиток дитини залежить
від знаходження її в соціальному середовищі і спілкування з
іншими людьми.

1.2. Загальне поняття соціальної комунікації

Отже, спілкування або комунікація – необхідна умова
функціонування суспільства. Але в суспільстві комунікація
організована у визначеному порядку. Тому соціальна
комунікація – це інституалізована, тобто організаційно
оформлена форма людського спілкування.
Суттєвою ознакою соціальної комунікації є
нормативність – тобто не хаотичний обмін думками,
рішеннями, а упорядкований, урегульований процес, строго
регламентований документами. В першу чергу нормативність
розповсюджується на сферу трудового суспільства, сферу
політики, судочинства, побуту. Ознакою соціальної
комунікації є стандартизація – дотримання етикету, поведі-
нки.
Саме в цілеспрямованій, а не в хаотичній соціальній
комунікації комуніканти і рецепієнти усвідомлюють три
мети:
- пізнавальну - розповсюдження (комунікантом) або одержан-
ня (рецепієнтом) нових знань і вмінь;
- спонукальну – стимулювати інших людей до будь яких дій
або одержувати потрібні стимули;
- експресивну – вираження або придбання визначених пере-
живань, емоцій.
Для досягнення цієї мети зміст комунікаційних повідом-
лень повинен включати: знання і вміння (комунікант дещо
знає та вміє і може поділитися цим досвідом з іншими

22