Page 16 - 453

покоління, сама дитина не є частинкою своїх батьків, а їх
подібністю).
Виходячи з сказаного формулюють наступне визначення:
комунікація є опосередкована і цілеспрямована взаємодія
двох суб’єктів. Ця взаємодія може передаватись через: рух
матеріальних об’єктів в трьохвимірному геометричному
просторі і астрономічному часі або рух ідеальних об’єктів
(смислів, образів) в багатовимірних віртуальних просторах і
часі.

1.1.2. Типізація комунікації

Розрізняють три багатовимірних хронотопи (хронотоп –
просторово-часові координати):
-генетичний хронотоп, де проходить рух біологічних
образів і генетичних програм в біологічному часі і просторі;
-психологічний (особистий) хронотоп, де побутують
смисли, освоєні конкретною особистістю (область духовного
життя);
-соціальний хронотоп, де проходить рух смислів в
соціальному просторі і часі, тобто у визначеному людському
суспільстві.
Таким чином, в залежності від просторово-часового
середовища, виникає типізація комунікації:
- матеріальна (транспортна, енергетична, міграція
населення та інше);
- смислова, яка ділиться на:
- генетичну (біологічна, видова);
- психологічну (особиста);
- соціальну (суспільна). (рис. 1)

20