Page 30 - 4522

Символи кодової комбінації можуть представлятися
імпульсами як постійного так і змінного струмів. Ці сигнали
розрізняються за кодовими ознаками, а саме: амплітудою
імпульсу, полярністю, тривалістю, частотою...
Характеристики кодування. Класифікація кодів.
Загальне число символів, які складають кодову
комбінацію називаються значимістю чи довжиною коду і
позначають n. Кількість значень кодових ознак, які
використовуються в кодових комбінаціях називаються
основою коду m - алфавіт.
За умовами побудови кодових комбінацій коди
поділяються на рівномірні та нерівномірні.
В рівномірних кодах всі повідомлення передаються
кодовими групами з однаковим числом елементів n=const.
При використанні нерівномірних кодів різні повідомлення
можуть передаватися кодовими групами, які містять n=var
число елементів, n є змінним.
Рівномірні коди є більш завадостійкими, а
нерівномірні - більш швидкодіючими.
За числом значень алфавіту є одиночні, двійкові та
багатопозиційні.
За формою представлення: послідовні та паралельні.
При послідовній формі елементарні сигнали, які
складають кодову комбінацію передаються в канал передачі
послідовно в часі. При паралельній - паралельно в часі.
За можливістю виявлення та виправлення кодів:
прості та коригуючі.
За законами кодоутворення є два класи:
- комбінаторні (нечислові) - будуються на основі
теорій сполучень (з'єднань). Прикладом є: ab ba bc.
- арифметичні (числові) - базуються на відомих
системах числення та використовуються в технічних
інформаційних системах.
Метою ефективного (статистичного) кодування є
підвищення швидкості передачі інформації і наближення її до
пропускної спроможності каналів
Теоретичною основою побудови ефективних кодів
служить теорема Шенона, в якій стверджується, що для
каналу без завад завжди можна створити систему
ефективного кодування дискретних повідомлень, у якої

29