Page 9 - 4515

3) підготовку топографічної і геологічної підоснови;
4) рекогносцирувальне обстеження;
5) розробка і порівняння варіантів проектного вирішення;
6) оформлення графічних і текстових матеріалів;
7) погодження проекту із зацікавленими відомствами;
8) затвердження проекту.
Генеральницй план - основний документ, який визначає:

1. Планувальну структуру.
2. Функціональне зонування.
3. Розташування центрів обслуговування.
4. Організацію транспортних зв'язків.
5. Інженерне обладнання.
Спеціальним розділом генерального плану є проект розташування першої черги
будівництва. Генеральний план є основою для усіх наступних стадій містобудівельного і
архітектурного проектування - проектів розміщення будівництва першої черги, проектів
детального планування (ПДП, М 1:2000) і проектів забудови (М 1:1000 - 1:500).
Генплан орієнтований за сторонами світу і доповнюється розою вітрів.
В’їзди на територію житлового кварталу з магістральних та міських вулиць а також
наскрізні проїзди в будівлях слід влаштовувати на відстані не більше 300 м один від
одного. Примикання проїздів до проїзної частини магістральних вулиць регульованого
руху допускається на відстані не менше 100 м від перехресть. Ширину проїздів, що ведуть
до груп житлових будівель з населенням більше 3000 осіб у зоні багатоповерхової
забудови слід приймати 5,5 – 6,0 м (дві смуги руху з тротуаром шириною 1,5 м). Проїзди з
одностороннім кільцевим рухом і протяжністю не більше 300 м за наявності тротуарів
допускається приймати в одну смугу руху шириною 3,5 м (не менше ніж через 100 м слід
влаштовувати роз’їзні майданчики шириною 6 м і довжиною 15 м). Тупикові проїзди
протяжністю не більше 150 м допускається суміщувати з тротуаром і приймати шириною
не менше 3,5 м. Тупикові проїзди повинні закінчуватися поворотними майданчиками
розмірами 12х12 м або кільцем з радіусом по осі дороги не менше 10 м (використання
поворотних майданчиків для тимчасового зберігання автотранспорту не допускається).

Пішохідні комунікації в житловому кварталі бажано прокладати за найкоротшими
напрямками з раціональним об’єднанням зупинок громадського транспорту, закладів
культурно-побутового обслуговування, житлових груп. Можна застосовувати два варіанти
пішохідних трас: з розділенням цілеспрямованого та прогулянкового видів руху, або ж їх
суміщенням. Одним із способів формування структури житлового кварталу є організація
мікрорайонного бульвару як композиційної та комунікаційної осі забудови. Ширину
пішохідних елементів слід вважати кратною 0,75 м ( залежно від категорії).
Територія зелених насаджень житлового кварталу повинна складати не менше 40 %
його загальної площі. Озеленення території слід формувати у вигляді єдиної безперервної
системи, що об’єднує його окремі елементи: сквери в житлових групах, озеленені
транспортні та пішохідні артерії, мікрорайонний сад (за можливості з виходом на
території лісопарків за межами забудови).
Побудова внутрішніх просторів житлового кварталу повинна забезпечувати
розмаїття точок сприйняття та зміну видових перспектив, що розкриваються під час
пересування людини серед елементів забудови. Рекомендовано активно застосовувати
контрасти в архітектурно-просторовому вирішенні житлової забудови: контрасти об’ємів
7