Page 10 - 4515
P. 10

будівель різної поверховості; архітектурних форм, що контрастують як між собою, так і з
                  природним середовищем; контрасти планувальних прийомів, малих та великих, замкнених
                  та відкритих просторів. Не менш важливе значення має сприйняття забудови кварталу з
                  магістральних та житлових вулиць; для створення силуету в умовах дальнього сприйняття
                  рекомендується  застосовувати  ритм  як  дійовий  композиційний  засіб:  ритм  простих  та
                  складних  об’ємів,  гру  житлових  будинків,  широких  розривів  в  суцільному  фронті
                  забудови  (просторових  ритмів).  Забудову  житлового  кварталу  слід  формувати  з
                  врахуванням  вимог  щодо  забезпечення  провітрювання  внутрішньо-квартального
                  простору, інсоляції житлових та громадських будівель та пожежної безпеки.

                                   3.  ПРИНЦИПИ ЗАБУДОВИ ЖИТЛОВОГО КВАРТАЛУ

                         Первинним елементом територій, що призначені для розміщення масової житлової
                  забудови є житлова блок-секція, з якої формується окремий житловий будинок секційного
                  типу. Вибір типу блок-секції залежить від демографічної структури населеного пункту в
                  цілому і житлового кварталу зокрема. Кількість блок-секцій у складі житлового будинку
                  може визначатись містобудівельною ситуацією (позицією житлового кварталу в структурі
                  міста),  рельєфом  місцевості,  композиційно  -  планувальною  ідеєю  автора.  Спектр
                  поверховості  житлових  будинків  в  умовах  забудови  малих,  середніх  та  великих  міст
                  знаходиться в межах 3-9 поверхів. У таблиці А.1 (див. додаток А) подано номенклатуру
                  житлових  блок-секцій  з  розрахунком  на  модуляцію  їх  поверховості  до  9  поверхів  (в
                  будинках 3-5 поверхів площа ліфтової шахти на кожному поверсі умовно призначена для
                  господарських  потреб).  Студенти  можуть  застосовувати  також  і  односекційні  житлові
                  будинки вище 9 поверхів як висотні композиційні акценти в забудові кварталу. Можливий
                  варіант  формування  житлового  будинку  з  блок-секцій  різної  поверховості.  Варіанти
                  конфігурації житлових будинків з різних типів блок-секцій див. додаток,  рис. А.1.
                         Функціональний  взаємозв’язок  житлового  будинку  з  навколишнім  середовищем
                  визначається сукупністю трьох основних вимог:
                         - найкращою орієнтацією за сторонами світу;
                         - організацією транспортного під’їзду до будинку;
                         - створенням біля входу в будинок зони, вільної від руху транспорту;
                         - забезпеченням стоянки для автомобілів (паркінги за розрахунком).
                         Житлову забудову рекомендовано вирішувати у вигляді первинних житлових груп,
                  чисельністю  1-3  тис.  мешканців,    що  складаються  з  кількох  будинків  у  комплексі  з
                  дитячими  дошкільними  закладами,  які  обслуговують  населення  цих  груп.  Вся  житлова
                  забудова у складі 3-6 первинних житлових груп може бути організованою навколо ділянки
                  загальноосвітньої школи, мікрорайонного саду, громадського центру житлового кварталу.
                  Способи  формування  будинків  у  житлові  групи  див.  додаток  рис.  2.  Рекомендовано
                  застосовувати  вільну  систему  планування  забудови  житлових  кварталів,  що  розкриває
                  широкі  можливості  використання  різноманітних  прийомів  розміщення  будинків  у
                  поєднанні з зеленими насадженнями та врахуванням особливостей рельєфу, орієнтації за
                  сторонами світу та напрямку пануючих вітрів.
                         На  території  житлового  будинку,  або  ж  житлової  групи  необхідно  передбачити
                  комплекс обслуговуючих майданчиків, номенклатура яких приводиться в табл. 3.1.






                                                                8
   5   6   7   8   9   10   11   12   13   14   15