Page 67 - 4507

Курортно-рекреаційна архітектура Гуцульщини є цінною історичною
забудовою, часом винятковою, потребує спеціальних досліджень, але їй не
приділяється належної уваги з боку держави: споруди не мають статусу
пам’яток архітектури, навіть місцевого значення, за винятком декількох
об’єктів, що пов’язані з іменами видатних особистостей. Більшість з них
перебувають в аварійному стані або потребують реставрації. Наші спільні
дослідження і надалі будуть спрямовані на те, щоб локалізувати й
інвентаризувати якомога більше таких об’єктів для подальшої їх наукової
каталогізації.

Джерела та література

1. Бірюльов. Ю. Мистецтво львівської сецесії. – Львів: Центр Європи, 2005. –
184 с.
2. Шамрук А. Стильові напрями в архітектурі Білорусі 1920–1930-х років / А.
Шамрук // Студії мистецтвознавчі. - К.: ІМФЕ НАН України, 2009. - №
3(27) – С. 93 – 97.
3. Czubiński J. Przykłady modernizmu w murowanej architekturze
uzdrowiskowej miejscowości Worochta i Tatarów na Huculszczyźnie –
zarys problematyki. Teka Kom. Arch. Urb. Stud. Krajobr. – OL PAN,
2008, а. 174-195
4. Niemczyk E. Inspiracje wroclawskiego modernizmu // Ten wspaniały
Wrocławski modernizm. Materialy z konferencji Komisji Architektury i
urbanistyki wrocławskiego oddziału Polskiej Akademii Nauk. – Wrocław, 1991.
– S. 9-14.
5. Olszewski A. K. Nowa forma w architekturze Polskiej 1900–1925. Teoria i
praktyka. – Wroclaw, Warszawa, Kraków: Wyd. Polskiej Akademii Nauk, 1967.
– 221 s.
6. Olszewski A. K. Przegląd koncepcji stylu narodowego w teorii architektury
Polskiej prełomu ХІХ – ХХ wieku // Sztuka i kzytuka / Materialy do studiów i
dyskusji. – Warszawa, 1956. – № 3–4. – S. 275 – 372.

66