Page 9 - 4499

він визнається наукою. Для доведення закону наука
використовує судження.
Судження — думка, в якій за допомогою зв'язку понять
стверджується або заперечується що-небудь. Судження про
предмет або явище можна отримати або через безпосереднє
спостереження будь-якого факту, або опосередковано — за
допомогою умовиводу.
Умовивід — розумова операція, за допомогою якої з
певної кількості заданих суджень виводиться інше судження,
яке певним чином пов'язане з вихідним.
Наука — це сукупність теорій. Теорія — вчення,
система ідей, поглядів, положень, тверджень, спрямованих на
тлумачення того чи іншого явища. Це не безпосереднє, а
ідеалізоване відображення дійсності. Теорію розглядають як
сукупність узагальнюючих положень, що утворюють науку
або її розділ. Вона виступає як форма синтетичного знання, в
межах якого окремі поняття, гіпотези і закони втрачають
колишню автономність і перетворюються на елементи
цілісної системи.
До нової теорії висуваються такі вимоги:
- адекватність наукової теорії описуваному об'єкту;
- можливість замінювати експериментальні
дослідження теоретичними;
- повнота опису певного явища дійсності;
- можливість пояснення взаємозв'язків між різними
компонентами в межах даної теорії;
- внутрішня несуперечливість теорії та відповідність її
дослідним даним.
Теорія являє собою систему наукових концепцій,
принципів, положень, фактів.
Наукова концепція — система поглядів, теоретичних
положень, основних думок щодо об'єкта дослідження, які
об'єднані певною головною ідеєю.
Концептуальність — це визначення змісту, суті, смислу
того, про що йде мова.
Під принципом у науковій теорії розуміють
найабстрактніше визначення ідеї. Принцип — це правило, що
виникло в результаті об'єктивно осмисленого досвіду.
Поняття — це думка, відбита в узагальненій формі.
Воно відбиває суттєві й необхідні ознаки предметів та явищ, а

9