Page 58 - 4499
P. 58

розгляду його  у виникненні та розвитку, тобто застосування
                            історичного підходу до його вивчення.
                                   Перш  ніж  вивчати  сучасний  стан,  необхідно  вивчити
                            генезис  та  розвиток  певної  науки  або  сфери  практичної
                            діяльності.
                                   Відомо,  що  нові  наукові  і  накопичені  знання
                            перебувають      в   діалектичній    взаємодії.    Найкраще     і
                            прогресивне зі старого переходить у нове і надає йому сили й
                            дієвості.  Інколи  забуте  старе  знову  відроджується  на  новій
                            науковій основі і живе друге життя в іншому, досконалішому
                            вигляді.
                                   У  цьому  зв'язку  особливого  значення  набувають
                            вивчення  історичного  досвіду,  аналіз  та  оцінювання
                            історичних  подій,  фактів,  попередніх  теорій  у  контексті  їх
                            виникнення,  становлення  та  розвитку.  Отже,  історичний
                            підхід  дає  змогу  дослі-дити  виникнення,  формування  і
                            розвиток  процесів  і  подій  у  хронологічній  послідовності  з
                            метою     виявлення     внутрішніх    та   зовнішніх     зв'язків,
                            закономірностей та суперечностей.
                                   Будь-яке      теоретичне       дослідження       потребує
                            описування,  аналізу  та  уточнення  понятійного  апарату
                            конкретної  галузі  науки,  тобто  термінів  і  понять,  що  їх
                            позначають.  Термінологічний  принцип  передбачає  вивчення
                            історії  термінів  і  позначуваних  ними  понять,  розрлення  або
                            уточнення     змісту    та    обсягу    понять,    встановлення
                            взаємозв'язку  і  субординації  понять,  їх  місця  в  понятійному
                            апараті теорії, на  базі якої  базується  дослідження. Вирішити
                            це завдання допомагає метод термінологічного аналізу і метод
                            операціоналізації понять.
                                   Визначення  понять  слід  формулювати,  базуючись  на
                            тлумачних  та  професійних  словниках.  Визначення  обсягу  і
                            змісту поняття дають через родову ознаку і найближчу видову
                            відмінність. Як правило, спочатку називають родове поняття,
                            до  якого  поняття,  що  визначається,  входить  як  складова.
                            Потім  указують на ту ознаку поняття, яка відрізняє його від
                            усіх подібних, причому ця ознака має бути найважливішою і
                            найсуттєвішою.
                                   Є  певні  правила  визначення  понять.  Правило
                            розмірності  вимагає,  щоб  обсяг  поняття,  що  визначається,
                            відповідав  обсягу  поняття,  яке  визначає,  тобто  ці  поняття


                                                            58
   53   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63