Page 50 - 4497

- підвищений рівень серцево-судинних захворювань у часто пов’язаний з вживанням
питної води з низьким вмістом іонів Ca та Mg;
- нестача Ca та Mg у питній воді та продуктах харчування призводить до збільшення
всмоктування в організм і зростання токсичної дії важких металів, які “конкурують” з іонами
Ca і Mg у клітинах;
- виникнення судинних патологій залежить від співвідношення вмістів солей натрію,
калію і кальцію в питній воді;
- флюороз та інші патологічні захворювання тканин зубів викликані дефіцитом або,
навпаки, надлишком відносно нормативного для питної води фтору.
Для оцінки впливів полютантів на організм найчастіше використовують гігієнічні
нормативи – граничні допустимі концентрації (ГДК). ГДК є максимальним вмістом
шкідливої речовини у природному об’єкті або продукції, який за обумовлений період не
впливає на стан здоров’я людини чи інших організмів. За величиною ГДК забруднюючі
речовини поділяються на 4 класи небезпеки:
I As, Cd, Hg, Se, Pb, F, Zn, бензопірен, озон тощо;
II кислоти, луги, фенол;
III B, Co, Ni,Mo, Cu, Sb, Cr, толуол, метиловий спирт і т.д.;
IV Ba, V, W, Mn, Sr, бензин, ацетон тощо.
Відмінність (більш як на порядок) інтенсивності процесів поглинання елементів
організмами з газової, рідкої та твердої фази обумовлює одночасне існування ГДК для
атмосфери, води питної, водойм рибогосподарського призначення, грунтів тощо. ГДК
визначають для окремих хімічних елементів та з’єднань, більш того, величини ГДК залежать
від умов середовища. Так, для кадмію і свинцю залежність між лужністю грунтів і ГДК
майже лінійна. Відтак, ГДК слід визначати для певних геохімічних обстановок. Водночас,
завжди співіснує кілька значень ГДК одного і того ж елементу в тому ж компоненті довкілля.
Так ГДК робочої зони – є такою концентрацією, яка при щоденній роботі протягом 8 годин
(не більш як 40 годин на тиждень) за весь час трудового стажу не може викликати
професійних захворювань або розладів у стані здоров’я (що визначаються сучасними
методами), як у процесі праці так і у віддалені строки життя наступних поколінь. Аналогічні
параметри ГДК для житлової забудови зазвичай значно нижчі, оскільки розраховуються на
перебування людини впродовж 24 годин на добу і 7 днів на тиждень.
Неуніверсальність і недостатність показника ГДК ілюструє той факт що розвиток
патологічних відхилень можливий як за умов надлишку, так і за умов дефіциту елементів, а
також за дисбалансу вмісту окремих елементів (Sr/Ca, Са/Р тощо). За теорією порогових
концентрацій В. В. Ковальського дія хімічних елементів на організм визначається інтервалом
концентрацій, при яких можлива нормальна реакція обмінних процесів, обумовлена
адаптивними можливостями організмів зафіксованими в генотипі. Будь-який організм може
регулювати свої функції тільки в певних межах змін параметрів довкілля, недосягнення чи
перевищення відповідних порогових меж порушує функції саморегуляції. За межами
нормального інтервалу концентрацій хімічних елементів виникають мутації, які можуть
закріплюватись на генетичному рівні, формуючи нові сорти (“селенові”, “цинкові”), породи і,
навіть, види. Вже це підкреслює важливість мікроелементів для організмів. Поглинені
організмом метали можуть виступати в ролі ферментних активаторів або інгібіторів (Ζn, Μn,
Fe, Cd, Co, Ni, Hg, Re, Cs, Li, La, Al тощо). Іони кальцію не тільки входять до складу
кісткових і сполучних тканин, але й активують ферменти, беруть участь у передачі нервових
імпульсів і регулюють проникність клітинних мембран. Залізо, мідь, магній і марганець
необхідні для утворення еритроцитів тощо.

49