Page 18 - 4497
P. 18

У  кожному  класі  метеоритів  кількість  головних  мінералів  може  змінюватись  від
                  одного до декількох мінералів. Інші мінерали бувають рідко. Наприклад, у класі під назвою
                  “діогеніти”,  головним  мінералом  є  гіперстен;  у  класі  “вуглисті”  метеорити  –  серпентин  і
                  олівін; у класі “мезосидерити” – піроксен, плагіоклаз, нікелисте залізо.
                        Метеорити  є  уламками  астероїдів, більша частина яких рухається у поясі астероїдів
                  між орбітами Марса і Юпітера. Вік метеоритів за даними ядерної геохронології складає 4,5-
                  4,6 млрд років, що приблизно співпадає із віком Землі і Місяця.

                        Хондрити

                        Хондрити  являють  собою  найбільш  примітивний  і  найбільш  розповсюджений
                  різновид метеоритів. Термін “хондрити” запропонував німецький мінералог Густавом Розе у
                  1864 р. при складанні каталогу метеоритів у Берлінському університеті.
                        Дані  метеорити  характеризуються  наявністю  так  званих  “хондр”  –  сферичних  тіл
                  різного діаметру – від долів міліметра до декількох міліметрів. Слово хондра походить від
                  давньогрецького “хондрос” – зерно, крупа.
                        Хондри даних метеоритів складені силікатними мінералами (олівін, піроксени) різного
                  ступеня  розкристалізації  і  містяться  у  дрібнозернистій  та  тонкозернистій  масі  близького
                  мінерального  складу  (олівін,  піроксени,  нікелисте  залізо,  плагіоклази  і  троїліт.  Інколи  у
                  загальній масі буває скловидний матеріал.
                        За хімічним і мінеральним складом  хондритові метеорити поділяються на три групи:
                  енстатитові, звичайні і вуглисті. Найбільш часто трапляються так звані звичайні хондрити.
                  Вони складаються переважно із олівіну, гіперстену і нікелистого заліза.
                        Різні  групи  хондритів  характеризуються  різним  рівнем  окислення.  Максимальне
                  окислення властиве вуглистим хондритам, а мінімальне – енстатитовим. Вивчення окислення
                  речовини  хондритів  привело  дослідників  до  припущення  –  що  походження  хондритів
                  пов’язані із первинними галактичними туманностями.
                                                                                                     3
                        Залежно  від  стану  окислення  густина  хондритів  змінюється  від  2  г/см   (вуглисті
                                       3
                  хондрити) до 3,5 г/см  (енстатитові хондрити).
                        Останнім часом особливу увагу привертають до себе вуглисті хондрити. Це пов’язане
                  з тим, що вони містять складні органічні сполуки.

                        Ахондрити

                        Даний різновид метеоритів характеризується більшим різноманіттям, ніж хондрити. За
                  рідкісним винятком, хондрів у цих метеоритах немає.
                        Зазвичай, ахондритам властива повнокристалічна будова і вони дуже схожі із земними
                  магматичними породами. А. Н. Заварицький поділив ахондрити за мінеральним складом на
                  польовошпатові  і  безпольовошпатові. За  хімічним складом  ахондрити  розділяються  на  два
                  типи: бідні за вмістом кальцію і багаті.
                        В  цілому,  за  мінеральним  складом  ахондрити  поділяються  на  вісім  класів:  обрити
                  (енстатин),  діогеніти  (гіперстен),  шасіньіти  (олівін),  уреіліти  (олівін,  бронзин,  нікелисте
                  залізо), ангрити (авгіт), накліти (діопсид, олівін), говардити (гіперстен, плагіоклаз) і евкрити
                  (піжоніт, плагіоклаз).
                        Найбільш часто бувають говардити і евкрити.




                                                               17
   13   14   15   16   17   18   19   20   21   22   23