Page 17 - 4497

ЛЕКЦІЯ 4. МЕТЕОРИТИ, ЇХ ХІМІЧНИЙ СКЛАД,
ТА КЛАСИФІКАЦІЯ

Загальна класифікація метеоритів та їх склад

Метеорити мають велику наукову цінність, оскільки допомагають встановленню
ранньої історії Сонячної системи і сприяють розумінню походження Землі та інших планет.
Залежно від мінерального і хімічного складу метеорити поділяються на три головних
різновиди: кам’яні (аероліти), залізо-кам’яні (сидероліти) та залізні (сидерити). Кам’яні
метеорити, у свою чергу, поділяються на хондрити і ахондрити.
У всіх без винятку метеоритах можна виділити три окремих частини або фази: перша
частина – залізо-нікелева або металева; друга частина – кам’яна або силікатна; третя частина
– сульфідна. Інші складові частини метеоритів мають другорядне значення.
В цілому, всі метеорити за складом можна розглядати, як сполучення силікатної і
металевої фаз із домішками сульфідної фази. Наприклад, кам’яні метеорити складаються
переважно із силікатних мінералів, залізні – із нікелистого заліза, а залізо-кам’яні – із
приблизно рівних частин силікатної і металевої фаз.
Головна маса метеоритів складена невеликою кількістю хімічних елементів. Ці
елементи можна поділити на дві групи. До першої групи відносяться: кисень, залізо, силіцій
і магній. Сумарний середній вміст цих елементів у метеоритах складає близько 90 %. До
другої групи відносяться: сірка, нікель, алюміній і кальцій. Сумарний вміст цих елементів
складає близько 6 %.
Систематичний збір і вивчення зразків метеоритів було почато у Х1Х. Метеорити
різних класів мають різну розповсюдженість. Розрізняють метеорити падіння і знахідки.
Всього знайдено близько 1000 метеоритів падіння і близько 1500 знахідок. Серед метеоритів
падіння, кам’яні складають 93 %, залізокам’яні – 1,5 % і залізні – 5,5 %. Серед знахідок,
кам’яні метеорити складають 47 %, залізокам’яні – 5 % і залізні 48 %. Різке збільшення
кількості залізних метеоритів серед знахідок, відносно метеоритів падіння, пов’язане із тим,
що залізні метеорити легше знайти у польових умовах, ніж кам’яні, які важко відрізнити від
звичайних уламків гірських порід. Тобто, можна зробити висновок, що найбільш часто на
Землю падають кам’яні метеорити.
Вказана статистична інформація наведена без врахування Антарктиди, де за останні
десятиліття знайдені тисячі метеоритів.
У результаті систематичного вивчення метеоритів були запропоновані їх різні
класифікації. Першою була класифікація Розе-Чермака-Бжезини, основою якої були
мінералогічні ознаки метеоритів. У 1920 р. була запропонована більш вдала класифікація Г.
Прайора. У подальшому ця класифікація вдосконалювалась і поступово стала міжнародною.
Відповідно до цієї класифікації метеорити поділяються на чотири типи: хондрити, ахондрити,
залізо-кам’яні і залізні.
Кожен тип поділяється на класи, які характеризуються певним мінеральним складом і
мають свій індекс (латинський символ).
Метеорити являють собою космічні породи, складені різними мінералами, а також
скловидними утвореннями, які не встигли розкристалізуватися. Всього у складі метеоритів
встановлено близько 100 мінералів. Серед цих мінералів близько 20 є мінералами, які на
Землі не знайдені (камасит, когеніт, космохлор та ін.). Однак, головна маса метеоритів
складена невеликою кількістю мінералів. До цих мінералів відносяться: нікелисте залізо,
олівін, піроксени, плагіоклази, анортит, альбіт, ортоклаз, троїліт, шрейберзит, хроміт, когеніт,
апатит, серпентин.

16