Page 85 - 4488

стикуванням застосовують як при спорудженні
внутрішньопромислових, так і магістральних трубопроводів.
Залежно від гідрометеорологічних, гідрогеологічних
умов на трасі буксирування, а також віддаленості від
берегового будівельно-монтажного майданчика
використовують такі технології: донне буксирування,
придонне буксирування, буксирування на регульованій
глибині, приповерхневе буксирування і буксирування по
поверхні (рис. 8.5).
Методи буксирування відрізняються простотою і
відсутністю необхідності залучення спеціалізованих дорогих
суден. Доцільність використання цих методів і вибір
технології визначають наявністю спеціалізованих берегових
будівельно-монтажних підприємств і відповідної
інфраструктури, віддаллю від місця спорудження
трубопроводу, глибиною акваторії на трасі буксирування і в
місці стикування сплетінь, можливостями забезпечення
достатньої точності прокладання трубопроводу по дну моря.
Перелічені умови визначають використання методів
буксирування у мілководних районах на невеликих віддалях
від берегового будівельно-монтажного майданчика.
Перевагою донного буксирування (протягування
трубопроводу по дну моря, (рис.8.5, е) є мала залежність від
погоди, проте для її здійснення необхідні детальні відомості
про рельєф дна і властивості грантів для вибору швидкості
буксирування, за якої буде забезпечено збереження покриття
трубопроводу. Залежно від властивостей ґрунту й потужності
буксирів лімітується довжина сплетіння трубопроводу, яке
протягують.
Поверхневе і приповерхневе буксирування сплетінь
трубопроводу (рис.8.5, а, b) значно менше залежить від
властивостей ґрунтів і профілю дна, і для їх застосування
порівняно з донним буксируванням потрібна невелика
потужність. Проте ці способи буксирування залежать від
гідрометеоумов (течії, хвилювання, вітру) та інтенсивності
судноплавства на трасі.
Придонне буксирування (рис.8.5, d) є модифікацією
приповерхневого. Тут також потрібні два буксирні судна:

84