Page 80 - 4488

інженерних завдань, що їх треба вирішувати при будівництві.
Значно зростають вимоги до організації і технології
прокладання трубопроводу. Необхідне обов'язкове
використання стінгерів. Серед різних конструкцій стінгерів
найдовершенішим є шарнірний криволінійний стінгер, який
складається з кількох секцій-сегментів, з'єднаних між собою
спеціальними шарнірами. Форма шарнірного стінгера не є
постійною й може бути змінена залежно від умов прокладання
трубопроводу. Секції стінгера мають понтони або спеціальні
відсіки з регульованою плавучістю, які можна заповнити
водою для забезпечення необхідного положення
трубопроводу.
У разі укладання трубопроводу на невеликій глибині
шарнірний стінгер набирає форми, близької до прямої, тобто
поводиться як звичайний прямолінійний стінгер (рис. 8.2). Із
збільшеним глибини прокладання збільшується довжина
ділянки трубопроводу, що провисає між кінцем стінгера і
дном, і для зменшення напруження на увігнутій ділянці, яка
провисає, треба створити у трубопроводі повздовжнє зусилля
з допомогою натяжних пристроїв. Гнучкість стінгера у
вертикальній площині й можливість ефективного
використання натягнення трубопроводу дає змогу прокладати
його на великій глибині за доволі невеликої довжини стінгера.
Шарнірний стінгер має певну гнучкість і в горизонтальному
напрямі можливий поворот у 2-3 сегменти.
Можливість регулювати викривлення стінгера в
горизонтальній площині дає змогу в разі сильної поперечної
течії орієнтувати проти неї баржу під час прокладання, що
значно зменшує напруження у провислій ділянці
трубопроводу. При сильних хвилюванні й течії кривизна
трубопроводу може бути зменшена створенням значно
більших повздовжніх зусиль у трубопроводі порівняно з тими,
що потрібні в нормальних умовах. Гнучкість шарнірів у
вертикальній і горизонтальній площинах значно знижує
динамічну дію на стінгер при хвилюванні й забезпечує кращі
умови для прокладання трубопроводу. Перспективним
способом прокладання на велику глибину є укладання з

79