Page 8 - 4444

Знання технологічного рівня дають змогу безпосередньо керувати дія-

льністю, відповідаючи на запитання "як?": як різати метал, як провести урок, як

лікувати хворого? Для того щоб виробити "рецепти" технологічного рівня, треба

знати, що являє собою той предмет, та царина реальності, з якою ми маємо

справу. Це рівень емпіричного опису явищ дійсності.

Технологічні рекомендації та емпіричні описи завжди мають обмежену

ділянку використання. Зрозуміло, що виникає прагнення з'ясувати чому, від-

повідно до закономірностей і яким саме чином влаштовані певні явища, як щодо

них треба діяти? Тут знання переходять на теоретичний рівень.

Уявімо тепер суспільство або людину, які достатньою мірою володіють

технологічними, емпіричними і теоретичним знаннями, тобто всіма засобами,

необхідними для здійснення сучасного науково-технічного прогресу та

особистої участі в ньому. Такі знання зрештою не гарантують розумного життя.

Сучасна наука і техніка можуть сприяти розквіту життя, а можуть занапастити

його в нуклеарній або екологічній катастрофі. Все залежить від того, задля чого

використовуються ці могутні засоби? Яким є наш ідеал? Що надає сенсу нашій

діяльності, як ми уявляємо собі покликання та призначення людини і місце її в

цьому світі? Відповідь на ці запитання дає методологічний рівень знань.

Кожен рівень знання має три ступені: думку, науку і осяяння. Засобом і

знаряддям думки є розсудок, науки - логіка, осяяння - інтуїція. Інтуїції під-

порядковується розум. Це абсолютне знання засноване на тотожності розуму

який пізнає із об'єктом пізнання.

Отже те, що ми насправді знаємо — це не світ сам по собі, а те що ми з ним

робимо; ми перетворюємо в практику, так би мовити, наш образ світу, модель,

охайно зібрану з цеглинок, здобутих у процесі навчання і освоєння мови.

Знання є сигналом і символом оточуючого нас світу є його образ, що
складається в систему наукових уявлень, функціонує на рівні повсякденності,

міститься в інших духовних формах. Воно виробляє в собі певні категоріальні
форми осягнення дійсності, процедури власного розвитку, понятійний апарат,

мовні вирази тощо.

7