Page 44 - 4442

2. Ивин А. А. Искусство правильно мыслить / А. А. Ивин. – М., 1990.
3. Ивлев, Ю. В. Логика. Сборникупражнений [Текст] / Ю. В. Ивлев. – М., 1999.
4. Повторева, С. М. Словник з логіки [Текст] / С. М. Повторева. – Львів, 2007.

Тема8. Індуктивні умовиводи. Аналогія та гіпотеза

1. Поняття індуктивний умовивід.
2. Зв’язок індукції та дедукції в процесі пізнавальної діяльності.
3. Аналогія та її види.
4. Модель і моделювання.

5. Поняття гіпотези та умови її формування.
6. Логічні структурні етапи гіпотези.

Основні поняття
Індукція – форма правдоподібного умовиводу, в якій на основі знань,
відображених у засновках про окремі предмети певної множини, дістають

висновок про всю множину предметів.
Популярна індукція – індукція, в якій при вивченні предметів і явищ не
використовуються наукові методи дослідження, а застосовується лише простий

перелік предметів.
Повна індукція – умовивід, в якому загальний висновок про клас предметів
робиться на основі вивчення всіх предметів цього класу.

Наукова індукція – умовивід, в якому загальний висновок про ознаки певної
множини предметів отримують на основі знання необхідних ознак, властивостей
або внутрішньої зумовленості цих ознак у частини предметів цієї множини.

Неповна індукція через аналіз і добір фактів, що виключають
випадковість узагальнення – індукція, висновок в якій отримують на основі
переліку частини спеціально підібраних фактів даної множини і відкидання всього,
що є випадковим і могло б призвести до заперечення загального висновку.

Статистична індукція – різновид неповної індукції, що містить статистичну
інформацію про частоту розподілу деякої властивості для певного класу предметів.

Аналогія – вид умовиводу, в якому на основі схожості двох або кількох
предметів в одних ознаках роблять висновок про схожість їх в інших ознаках.
Аналогія властивостей – умовивід про подібність двох предметів, який
будуємо на основі інформації про схожість цих предметів у їхніх істотних ознаках.

Аналогія відношень – умовивід про подібність предметів на основі схожості
їх відношень між собою.
Строга аналогія – аналогія, в якій ознака, що переноситься на прототип,

перебуває в закономірному зв’язку з іншими ознаками і є логічно необхідною.

43