Page 47 - 4434
P. 47
Поршневі насоси мають високий ККД, надійні в роботі,
придатні для дуже високих тисків. Проте при великій
продуктивності вони стають громіздкими і тому застосовують
їх у невеликих котельних установках.
У котельних установках середньої і великої
продуктивності застосовують відцентрові насоси з
електричним або паротурбінним приводом. Вони компактні і
придатні для будь-якого тиску й продуктивності.
3.5.2 Золовидалення і золовловлювання
У невеликих котельних установках при шаровому
спалюванні палива застосовують вагонеткове, або механічне,
золовидалення (за допомогою скребкового транспортера).
У котельних установках середньої і великої потужності
широко застосовують низьконапірне гідравлічне
золовидалення. Золу і шлак змивають струменем води і з
бункерів вони надходять у канал, по якому рухається вода, що
виносить золу за межі котельної. Потім золу транспортують
до золовідвалу по закритому трубопроводу. Суміш води,
шлаку і золи перекачують багерними насосами або
гідроапаратами.
Багерні насоси — це відцентрові насоси, призначені для
роботи на дуже забрудненій воді. В їхній конструкції
передбачається можливість пропускання через них часток
шлаку розміром до 0,1 м.
Гідроапарат обладнано соплом з насадкою. В апарат
подають воду під тиском 4...5 МПа. Вона виходить з насадки з
великою швидкістю, роздрібнює та ежектує шлак.
Багерні насоси можуть перекачувати суміш води й золи
на відстань до 1 км, напірні гідроапарати — до 2 км.
У відхідних димових газах міститься сірчистий ангідрид,
оксиди азоту і багато легкої золи. Щоб знизити концентрацію
пилу в атмосферному повітрі, димові гази очищають у
золоуловлювачах. Крім того, встановлюють високі димові
труби (у великих установках 180...250 м) для розвіювання
оксидів сірки та азоту і легкої золи, що залишилися після
золоуловлювачів, на значну відстань. Золоуловлювання
провадиться у золоуловлювачах різних типів: механічних,
46