Page 43 - 4434

Q
q   100  к .а  100 (3.8)
1 к .а р
BQ
н
Економічність великих енергетичних котлоагрегатів
дуже висока, їх ККД становить 0,88...0,94. ККД котлів малої
потужності значно нижчий і може бути в межах 0,70...0,85.
Під час випробування котельного агрегату шуканою
величиною є коефіцієнт корисної дії. Його можна визначити
прямим вимірюванням витрат палива, води, пари, тиску і
температур води й пари і визначенням У цьому разі 
к. а
визначається формулою прямого теплового балансу (3.8).
Можна й інакше знайти т| к а, визначивши його як різницю між
одиницею і сумою виражених у частках одиниці теплових
втрат (зворотний тепловий баланс), встановлених
відповідними вимірюваннями (складу й температури
відхідних з агрегату газів, аналізів шлаку й золи і т. ін.) або
прийнятими на підставі рекомендацій:
Обчислюючи ККД брутто, не враховують витрат енергії
на власні потреби котлоагрегату (живильні, тягодуттьові,
пилоприготувальні, обдування поверхонь нагрівання тощо).
ККД котельного агрегату, визначений з урахуванням витрати
теплоти й електроенергії на власні потреби,
називають коефіцієнтом корисної дії нетто:

н
      , (3.9)
к .а к .а вл
де  — сумарна витрата енергії на власні потреби,
вл
віднесена до наявної теплоти і виражена в частках одиниці.

Тепловий баланс котла дає кількісну картину розподілу
наявної теплоти, зокрема й розподіл теплових втрат, без
урахування якості теплоти у складових балансу. Щоб оцінити
ефективність роботи котла з позиції якості одержуваного
теплоносія — пари чи гарячої води — складають
ексергетичний баланс, який містить: енергію палива і повітря,
енергію теплоносія, енергії складових втрат теплоти. Крім цих
втрат, у ексергетичний баланс котла входять втрати енергії

42