Page 204 - 442

де [K mA n] – концентрація речовини в осаді, яка не залежить
від кількості твердої фази. Оскільки [K mA n] = const, то і
m- n
n+ m
K ∙ [K mA n] = const, а отже і [K ] [ А ] = const.
Отже, у насиченому при певній температурі розчині
добуток концентрацій йонів малорозчинного електроліту є
сталою величиною, яка називається добутком розчинності
(ДР). Наприклад, для малорозчинного у воді купрум (ІІ)
гідроксиду маємо:

2+
−
Cu(OH) 2 ↔ Cu + 2OH ;

2+
3
20
− 2
ДР(Cu(OH) 2) = [Cu ][OH ] = 6 ∙ 10 (моль/л) .
Значення ДР погано розчинних у воді сполук можна
обчислити за їх розчинністю або електропровідністю
розчинів. Оскільки ДР сполуки за певної температури є
сталою величиною, то збільшення концентрації одного з
йонів, на які дисоціює сполука, зменшує концентрацію
іншого. Введення однойменних йонів у розчин
малорозчинного електроліту знижує його розчинність.
Умови виділення і розчинення осаду:
n+ m
m- n
• якщо [K ] [ А ] < ДР, то розчин ненасичений і
осад розчиняється;
n+ m
m- n
• якщо [K ] [ А ] = ДР, то розчин насичений і
система перебуває в рівновазі;
m- n
n+ m
• якщо [K ] [ А ] > ДР, то розчин пересичений і
відбувається випадання осаду.

-6
0
Приклад 21. ДР BaF 2 при 18 С дорівнює 1,7∙10 . Обчисліть
−
2+
концентрацію йонів Ba i F у насиченому
розчині при даній температурі.