Page 146 - 4417

ві деяких областей, де співвідношення між діючими напру-
женнями стає таким, що міцність ґрунту виявляється вичерпа-
ною.
Оцінка стійкості масиву ґрунтів грунтується на аналізі
напружень, що виникають у них від власної ваги і спроекто-
ваної споруди, і порівнянь із граничними їх значеннями.
Умова граничної рівноваги в точці ґрунтового масиву,
характеризується такими виразами теорії граничної рівноваги:
- для піску

  
1 3  sin  , (7.13)
  
1 3
- для глинистого ґрунту

  
1 3  sin  . (7.14)
    2 ctgс 
1 3
Ці вирази дозволяють дати оцінку напруженого стану
ґрунту, тобто встановити, чи перебуває ґрунт у дограничному
або граничному стані, а, отже, на скільки стійкий масив.
Граничний стан ґрунту відповідає точці на рисунку 7.8, а,
де осад S йде в нескінченність, таким чином, теорія граничної
рівноваги досліджує тільки напружений стан масиву ґрунтів і
не дає можливості визначити деформації, які розвиваються в
ньому.
7.9 Критичні навантаження на ґрунти основи. Фази
напруженого стану ґрунтових основ
Розглянемо графік залежності s  f  p на рисунку 7.8,
а.
Для зв'язного ґрунту початкова ділянка графіка Оа буде
майже горизонтальною, протяжність цієї ділянки визначиться
величиною  структурної міцності грунт, а деформація має
str
пружний характер.

147