Page 148 - 4417

точці основи не формується граничний стан. Найбільше на-
пруження, що обмежує цю ділянку, називається початковим
критичним навантаженням p поч кр., а зміна навантаження від 0
до p поч кр. характеризує фазу ущільнення ґрунту.
При зміні тиску під підошвою фундаменту від 0 до p поч кр.
У жодній точці основи не виникає граничний стан, тобто
відбувається тільки ущільнення ґрунту, що абсолютно без-
печно для основи.
При подальшому збільшенні навантаження (ділянка бв
рисунок 7.8, а) в точках, розташованих під краями фундамен-
ту, дотичні напруження за деякими площами стають рівними
їх граничним значенням. У міру зростання навантаження ці
точки об'єднуються в зони, розміри яких збільшуються. Вини-
кають зсувні деформації, які мають пластичний характер.
Графік залежності s  ( f ) p все більше відхиляється від
лінійного. Ділянку бв називають фазою зрушень. Кінцю цієї
фази відповідає р и, яка називається граничним критичним на-
вантаженням, за якого в основі утворюються замкнуті області
граничної рівноваги, і відбувається втрата стійкості грунтів,
тобто повне вичерпання несучої здатності.
Залежно від глибини закладення підошви фундаменту d/b
обриси областей граничної рівноваги мають різний характер
(рисунок 7.9).
Навантаження, що відповідають p поч кр. і р и, називають
критичними навантаженнями, їх визначають методами теорії
граничної рівноваги.

149